Ми,мабуть ,підемо взавтра в зоопарк
у лікаря дуже відповідальна робота, не кожен зможе стати ним
Високий явір стояв посеред поля, а вітер розхитував його пишні гілки.
Одного разу князь поїхав на полювання. Він полював цілий день, а увечері став на спочинок разом зі своїм почтом біля підніжжя високої гори. До вогнища підійшов старець і застеріг князя про те, що місце яке він вибрав для спочинку дуже небезпечне. Ця гора називається горою Лева. В ній живе лев - людожер, який вночі виходить на пошуки поживи. Князь відповів, що він мисливець і він полює на здобич, а не втікає від неї. Тоді старець сказав князю: - Якщо визволиш цей край від людожера, люди повік-віки будуть вдячні тобі, - і пішов. Коли всі лягли спати князь з мечем у руках пішов чатувати біля печери. І от наче грім гримнув вдалині — це заревів лев, що прокинувся голодний та лютий. Коли голова чудовиська показалася у отворі печери, князь змахнув мечем і
щосили опустив його на могутню шию звіра і мертвий звір гримнувся на землю.
На честь своєї перемоги князь взяв собі ім'я Лев, а зображення звіра
помістив на своєму гербі. На сусідній горі, ще вищій від гори Лева,
князь Лев збудував замок і невдовзі біля підніжжя цієї гори почали селитися люди.Тож місто, що незабаром тут
постало, почали називати Львовом.
Порозв'язувавши свої вузли, жінки незабаром стали підобідувати хлібом та овечою бринзою
Жилава акація веселить людський зір, щовесни вбираючись у рясний цвіт, щоліта осипаючись духмяними пелюстками на плекаті, порослі бур'яном дахи
Мар'яна прощалася з рідними від'їжджаючи.
Не знаючи броду, не лізь у воду.
Вони стали на поріг, шукаючи очима дівчину.
