НА ВУЛИЦІ ЇХАЛА КРЕМЕЗНА МАШИНА
Обласний місто Горлівка знаходиться в Донецькій обл. України, на березі р.. Корсунь.Начало Горлівка бере з 1779 року. Розташована в 50 км від обласного центру. Площа - 422 тисячі квадратних кілометрів. Поділена на три адміністративних райони: Центрально-Міський, Калінінський і Микитівський. Населення - 314,7 тис. чоловік. У місті понад півтори тисячі проспектів, бульварів, вулиць та провулків. Три залізничні станції. Сьогодні Горлівка - один з великих промислових міст нашої країни.
Извени- русская клавиатура. Разберешься.
Героям слава! Слава украинцям!
Могутня, найсильниша из держав.
Народ у ний з наснагою й запалом.
Народ тут патриот, яких ще свит не знав.
З давніх часів і у всіх народів найбільшою святістю був хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, приходило лихо.
І чи не в найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а й визнали його правічні заслуги в долі людства. В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його тайна і досі здається нам магічною. Все у нас від нього, від хліба. А в тім, і ми самі, кожен з нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба.
З давніх часів батьки привчали дітей своїх берегти хліб. Ще з молоком матері засвоювались правила бережливого ставлення до святая святих. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури.
Людей, які прийшли з чистим серцем, доброю місією чи хорошою новиною, на нашій землі завжди зустрічали хлібом сіллю. Короваєм благословляли молодят, без хлібини не можна було зайти в новий дім, народжувалася дитина — теж ішли з хлібом…
Віддаймо ж пошану тим, хто зростив його, рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце, паляниці. Знімімо перед ним капелюхи, уклонімося, аби одвічно він був на нашому столі, щоб не черствів, бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб — черствіють душі.<span> http://ukrtvory.ru/tvori-pro-xlib.html</span>
Час від часу життя людства змінюється, в різні епохи розвитку суспільства для тих чи інших суспільних відносин були властиві різні особливості. Це стосується і характерів людей, зокрема, їх ставлення до виховання та вихованості. Проблему вихованості не варто зводити до ввічливості і володіння хорошими манерами, адже вона набагато складніша.Для розуміння проблеми вихованості необхідно, по-перше, визначити коло осіб, які впливають на дитину і тим самим виховують її. Як і раніше, першочергову роль відіграють батьки. Саме вони можуть замість дитини вирішувати, чим вона буде займатися і як їй проводити свій час. Наприклад, у них є можливість записати дитину в секцію і наполягти на відвідуванні її. Також вони можуть не робити цього, але таким чином дитину виховуватиме хтось інший – ними можуть стати якісь авторитетні друзі з подвір’я або навіть телебачення та Інтернет. Ставлення батьків до виховання теж може бути різним – вони можуть прищеплювати дитині якісь принципи чи дозволити їй розвиватися самостійно. У другу чергу дитину можуть виховувати школа і вчителі. Але це може статися лише за умови достатнього високого авторитету вчителя в очах учня.Що можна сказати про сучасність і важливість виховання сьогодні? Мені видається, що сьогодні все більша кількість батьків використовують демократичний спосіб виховання і не обтяжують дитину безліччю правил і принципів. Нерідко через цю ситуацію на перше місце в плані виховання для дитини виходять сучасні засоби масової інформації, Інтернет та друзі. Але чому можна навчитися з цих джерел? Цілком зрозуміло, що всі вони стверджують переважно про споживчі цінності і виховують не ту людину, яка шанобливо ставиться до оточуючих і намагається врахувати чужий інтерес, а зухвалу і впевнену в собі людину, яка абсолютно не замислюється про інтереси інших. Складно сказати, гарне таке виховання або погане. Якщо поглянути на реальність сьогоднішніх днів, можна констатувати, що найбільших успіхів дійсно добиваються люди, які сильніше бажають його досягти і не дуже сильно замислюються про загальні людські цінності. Не можна назвати цих людей невихованими або неввічливими, вони просто виховані таким чином, щоб досягати успіху.<span>У підсумку можна сказати, що головне рішення про виховання дитини в сучасних умовах приймають батьки. Але при цьому їх неучасть у вихованні дитини означає лиш те, що її виховає хтось інший.</span>
