Після занять у школі ми з друзями завжди граємося у ігри на вулиці. В нас є своя унікальна гра. Ми її називаємо "горячий млинець". Сенс гри у тому, щоб якнайшвидше передати другові "млинець". Замість "млинця" у нас виступає звичайний футбольний м*яч.
Омолодження, фруктово-сиркові, знежирене молоко, в сухому місці, цілодобова, години роботи, керівником заводу призначено Іваненка.
Напиши будя ласка хто автор? І я тобі зроблю завдання.
Скільки людей у світі, стільки існує різних смаків. Уявімо, що всі люди на Землі мають одні й ті самі смаки, однакові уподобання, однакові думки. Жили б ми тоді й досі у кам'яному віці, бо жодна людина не намагалася б виділитися, довести свою думку, стати кращою, щоб привернути до себе увагу та змусити інших поділяти її переконання. Саме це і робить життя цікавим, бо із-за наявності різних смаків у людей ми бачимо абсолютно несхожі колекції одежі у відомих модельєрів, із-за різниці поглядів може розвиватися мистецтво (хтось, наприклад любить класичні твори, а хтось, можливо, авангард), наука тощо.
<span>Із самого початку свого розвитку люди вступили у суперечності. Завдяки цьому ми маємо те, що маємо: міста, будинки, сім'ї. Людина — найрозвиненіша істота на Землі, дуже складний механізм, створений природою. Ми бачимо незвичайні твори мистецтва, такі несхожі один на одного, читаємо справжні літературні скарби, але кожен розуміє їх по-своєму... Та чи можливою була б наявність всього цього, якби серед шістьох мільярдів людей панував якийсь один смак? </span>
<span>Саме те, що люди мають різні смаки, робить наше життя кольоровим та яскравим, сповненим великих несподіванок. Тому суперечки й образи тут зайві. Іноді бачимо людину, яка вважає, що оточуючі повинні мислити, як вона, висміює чужі погляди й ображається, коли хтось не дотримується її думки. Не варто сперечатися з такою людиною, адже вона не розуміє, наскільки цінною є різниця в поглядах, від неї навіть можна почути образливі слова. Але якщо добре подумати, то розумієш, що не варто відповідати їй тим самим: така людина, як правило, обмежена, тому її можна лише пожаліти. Правда, обговорення різних поглядів може бути надзвичайно цікавим (на подібних дискусіях базуються різноманітні телевізійні ток-шоу), але тільки якщо воно відбувається у межах розумного і не переходить у з'ясування стосунків з опонентами. Неправильно, коли свою думку починають нав'язувати іншій людині, оскільки кожен з існуючих на землі погля¬дів може знайти своїх прихильників. Чи то буде суперечка про літературні жанри, чи то обговорення ансамблів одягу, чи то виникне дискусія, яким повинен бути домашній інтер'єр, завжди знайдеться людина, що підтримає саме вас. </span>
<span>Така річ, як власна думка, робить людину особливою. Це властиво людям сильним, впевненим у собі, тому особистість зазвичай несхожа на інших. Якщо всі люди будуть такими, то так і житимемо, маючи різні смаки, різноманітністю думок будемо прикрашати життя, роблячи його унікальним. Але навіть якщо маєш власне бачення будь-якої проблеми чи питання, не слід забувати про те, що поряд із тобою така сама особистість, як і ти сам. Думки ближнього треба поважати і цінувати, інколи незайвим є й прислухатися до них. Чинячи так, людина має репутацію мудрої й розважливої, до неї звертаються за порадою, як до зразка поміркованості. </span>
Сьогодні я і мій старший брат вирішили сходити в зоопарк.
-Як думаєш, тварини вже прокинулися? - в очікуванні відповіді, я запитально дивився на брата.
На вулиці вже у всю пекло сонце, годину дня, а у вольєрах лише зрідка можна побачити чиюсь сонну мордочку.
-Не знаю, можливо щось сталося, - задумливо промовив Петя.
Ми пройшли далі по містку, сподіваюсь побачити хоч одну тваринку.
-он, гляди, - гукнув мене брат, і з посмішкою на обличчі сказав: - прямо, ба який красень!
Я послухався і радісно побіг до високого вольєру, зсередини наповненому різної зеленню.
-Який красивий, - охаючи, мовив я: на гілці, граціозно витягнувши шию, бачив орел. Він дивився кудись у далечінь, немов мріючи злетіти над широким полем і оглянути світ зверху. А потім він глянув на мене, наші погляди перетнулися і я зрозумів, що йому самотньо.
Я до сих пір не можу забути того глибокого погляду, як мені здавалося, не властивого птахів. Навіть на виході із зоопарку, цей орел все ще стояв у мене перед очима.
Ну, не знаю, чи вийшло ... Якщо щось не те - скажіть, спробую переписати)