На мою думку так. Ти можеш зрозуміти, що це за птиця по її забарвленню пір*я , тобто ти можеш визначити яка ця приця , а людину по мові - це ніби ну мова це як визитівка людини по якій ти можеш зрозуміти яка людина перед тобою.
Незнаю чи добре чи ні я так думаю
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
Ось уже 24 травня. Завтра останній дзвоник і початок літніх канікул. Всі контрольні написані, підручники закінчені і ми з нетерпінням чекаємо завтрашнього дня.
Сумно і радісно водночас. Мені не хочеться прощатися з однокласниками. Але так хочеться відпочивати, вставати о десятій ранку, купатися у річці та кожного дня їсти морозиво.
Ми розуміємо, що зустрітися зможемо лише першого вересня і хочемо якось вирішити цю проблему. Тому друзі запропонували мені обмінятися номерами телефону і телефонувати їм, щоб не сумувати.
Тепер я можу із чистою совістю відпочивати влітку, бо я завжди буду на зв'язку із моїми друзями!
Коли я прогулювався лiсом, побачив,що на деревi велика бiлка готуеться до зими,i збирае шишки.