Ответ:Біоритми – це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя – молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організмовому, популяційному і біосферному. Хронобіологія – це наука, що вивчає біоритми. Розрізняють зовнішні та внутрішні біоритми. АКЦИЯ на фонарь-электрошокер Зовнішні біоритми пов’язані з розташуванням Землі в космічному просторі, її обертанням навколо осі та навколо Сонця. До внутрішніх біоритмів відносять, наприклад, ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення. Періодичність біоритмів: частки секунди, секунди, хвилини, добу, місяць, рік, певну кількість років. Види біоритмів: – добові; – сезонні; – місячні; – річні; – багаторічні. Залежно від характеру біоритмів людей виділяють такі біоритмічні типи (хронотипи): “сови” – що пізно лягають спати, найбільш активні у другій половині дня чи ввечері і вночі; “жайворонки” – рано прокидаються, найактивніші вранці; “голуби” – однаково активні в різний час доби. Основні характеристики (параметрами) біоритмів це такі показники: 1. період – час, протягом якого коливальна система робить повний цикл змін. 2. мезор – середній рівень показників досліджуваного процесу, навколо якого відбувається коливання; він надає можливість дати інтегральну оцінку біологічного процесу за весь цикл його коливання. 3. амплітуда – величина відхилення досліджуваного показника в обидві сторони від середньої. Вона є показником благополуччя або індикатором несприятливих впливів на організм. 4. фаза – положення коливається системи в будь-який момент часу; по відношенню до середнього рівня може бути позитивною (+) і негативною (-). При вивченні різних біоритмів людини буває необхідним встановити їх синхронність (збіг) по фазі. 5. акрофаза – час максимальної функції. 6. ортофаза – час мінімальної функції. Різні типи біоритмів характеризуються різними часовими проміжками: пульсуючі ритми: гормони людини можуть різко вироблятися кожні кілька хвилин або годин, як, наприклад, інсулін; циркадні ритми: відбуваються з регулярністю раз на добу, наприклад, гормони, які контролюють цикл сну і неспання;0 місячні цикли: наприклад, коливання рівня гормонів, що відповідають за менструальний цикл; сезонні: взимку рівень гормонів щитоподібної залози знижується, а мелатоніну підвищується; ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал: ритми скорочення м’язів, дихання, біохімічних реакцій; ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб: зміна сну та бадьорості, активності та спокою; ритми низької частоти: наприклад, біоритми зміни фізичного, емоційного, інтелектуального станів, а також зміна метаболізму протягом року у зв’язку зі зміною температурного та сонячного режиму.
Объяснение:
аэробное расщепление - митохондрии, синтез белков-рибосомы, генерация импульсов плазмалемма, нейросекроторы гранулярная эпс
<em>Діафрагму мають всі без винятку - ссавці</em>
1
-Вода всасывается корнями и поступает в ксилему.
-Вода поднимается вверх по ксилеме.
-Из ксилемы вода поступает в мезофильные клетки и испаряется с поверхности растения через устьица.
2
У некоторых растений устьица открываются только днем, при недостатке воды устьица таких растений закрываются даже днем и испарение прекращается .В пасмурную погоду, при сильном ветре воды испаряется меньше.
3
Жилки состоят из ксилемы — ткани, служащей для проведения воды и растворённых в ней минеральных веществ, и флоэмы — ткани, служащей для проведения органических веществ, синтезируемых листьями. Обычно ксилема лежит поверх флоэмы. Вместе они образуют основную ткань, называемую сердцевиной листа.
4
Восходящий и нисходящий ток - проводящая ткань т.е. ксилема и флоэма соответственно .По ксилеме (из корня в стебель) идёт восходящий ток воды с растворёнными в ней минеральными солями(мертвые клетки). По флоэме — более слабый и медленный ток воды и органических веществ(живые клетки).
5
Движение воды от корней к листьям частично обеспечивается капиллярным эффектом, но в основном происходит за счет разности давлений