Ответ:
Букви: я к і р. К-сть букв: 4. Звуки: [й а к' і р]. Звукова модель: [= 0 = 0 -]. К-сть складів: 2.
Букви: р у к о д і л л я. К-сть букв: 9. Звуки:[р у к о д' і л':а].К-сть звуків: 8. звукова модель:[- 0 - 0 = 0 = 0]. К- сть складів6 4.
Объяснение:
Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного гулу.Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив, як гойдаються дерева під могутніми ударами рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно стугонить море. Уночі почався шторм.Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а надто, коли воно штормить. Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися штормом.Ледве діждався, поки повставали тато й мама. Мама почала готувати сніданок, але мені не терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються тобі вічністю.Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім чистим, без жодної хмаринки небом від берега і до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода була в одному місці<span>темна, в другому — сіро-зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня води знизу, з самих морських глибин, освітлюється різнобарвними вогнями.Бувають шторми з чорним низьким небом, з важкими кошлатими хмарами, з густими й холодними дощами. Тоді море — темне, люте і неприступне.А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий. Вода манила до себе. Хотілося роздягтись і кинутись в оту веселу, дзвінку водоверть.Водночас два предмети привернули мою увагу. Перший — то парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей парусник, немов велетенський птах з білими крилами, стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його, клали на обидва борти, він занурювався носом глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що було видно лише вершечок клівера, а згодом знову вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх парусах.<span>Друге, що привернуло мою увагу, був собака. Великий каштановий собака з красивим пухнастим хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на парусник</span></span>
Кожна людина хоча б раз замислювалась над тим, що таке щастя. Для когось це морозиво, цукерки, яблучний пиріг або Київський торт, а хтось відчуває себе щасливим, коли всі родичі здорові, матуся в гарному настрої, сестричка пропонує нову гру. Скільки людей, стільки ж думок. Щастя - це дуже важлива складова нашого життя, без якої все здавалося б сумним та сірим. Коли людина радісна, вона робить оточуючих щасливими, передає свої позитивні почуття, в неї змінюється настрій. Як же можна побачити щасливу людину? Це дуже просто. Вона наче сяє, посміхається, не просто ходить вулицями, а наче літає, як вільна пташка в ясному небі. Щоб бути щасливим, не потрібно багато робити для цього. Можна радіти звичайним речам, помічати банальні речі, бути вдячним батькам за кожен день, дякувати бабусі за смачний обід. Тоді щасливою буде не тільки людина, а її рідні та друзі.
Объяснение:
Як кіт наплакав – дуже мало.
Мови,які мають слова запозичені у одного одного мабуть
