Кожному відомо, що немає на землі ближче і ріднішої людини, ніж мама. Із самих перших хвилин нашого життя ми оточенні її теплом і турботою, їй, стаючи старше, ми перевіряємо наші таємниці і страхи, ділимося з нею своїми враженнями про навколошній світ і завжди розраховаємо на повну підтримку і розуміння з її боку. Можна знайти мільйон слів, найніжніших і ласкавих, красивих і гідних, але навряд чи зможуть вони відобразити всю повноту моїх почутів до моєї мами. Вона добра і справедлива, ласкава і серйозна, смілива і ніжна, сильна і чуйна і все це раом, одночасно.
Левиний Світ<span>Тільки одна з диких кішок значних розмірів з нашого світу постала перед людиною , вселила йому страх і трепет , велич і повагу , залишила слід у його житті! Не складно здогадатися , що мова йде про Льва , царя звірів , досить великі хижаки . Через свого величного вигляду і поведінки тільки така тварина , як лев , зміг отримати статус царя звірів. Ми часто у своїх думках уявляємо лева в розквіті сил , молодого , сильного , з пухнастою чорно -коричневою або золотистою гривою , царствений вид якого не мають інші великі кішки . Так само , подумки , представляємо образ левиці , милою , граціозною , з незрівнянною красою великої кішки .</span>
З золотих(прикм) крил(підмет) посипались(присудок) огняні(підмет) іскри упали на кришталевий(наречие) лист, і лист(підмет) ще краще задзвенів(присудок),і заспівав укупі(наречие) з птицею.
Кирило намагався старанно вчити уроки. Йому подзвонив його друг Артемко, просто побазікати.
— Алло. Друже, привіт, як справи?!) - радісно сказав Артем.
— Не дуже. Дістали, якщо чесно, вже ці уроки! Але ж я хочу бути відмінником. Тепер я розумію, як важко Руслану... (він відмінник)
— Хха, нема чого засмучуватися. Канікули ж скоро!
— Еге, скоро, аж через тиждень.
— Ну то й що? Ти довше чекав, потерпи. До речі, новий рік скоро. Ти вже придумав, який подарунок хочеш? Я ні.
— Я теж ні. Хоча, я хочу гіроскутер, але, нажаль, він надто дорого коштує.
— Ооо... Я теж хотів би собі такий подарунок. Може, все таки попросимо маму?
— Я вже просив. Марно((
— Я теж спробую попросити.
— Ну попроси.
— Якось потім, ми ж зараз розмовляємо. Ну добре, бувай, ти ж кажеш, що тобі уроки треба робити, не буду тобі заважати)).
— Бувай!