<span>Чому людське життя є найвищою
цінністю в сучасному світі
За багатовікову історію людство пережило безліч потрясінь: війни,природні лиха, голод, хвороби, що супроводжувалися смертями багатьох людей. Особливо жорстоким було минуле 20 століття. Лише одна подія - Друга світова війна (1939-1945) забрала життя понад 60 млн осіб, більш як 90 млн стали інвалідами. Ця моторошна цифра спонукає до роздумів: хіба можна світ, у якому гине стільки людей, уважати за добрий? Чому моральні правила, відомі тисячі років, виявилися безсилими проти різноманітних проявів зла?</span><span>
Якщо добре поміркуєте, то самі зможете знайти відповіді на ці непрості запитання. Річ у тім, що мало знати правила моралі, потрібно чинити за ними й у великих справах, і в буденних дрібницях. Тож, переживши жорстокість і несправедливість, люди дедалі частіше замислюються, чи варто перекладати відповідальність за те, що коїться довкола, на інших. За останнє десятиліття в різних країнах світу моральнішими стали закони. Визнаючи людське життя за найвищу цінність, сучасній світ прагне подолати бідність, голод та хвороби, від яких потерпає ще так багато людей. Адже людське життя є тим добром, з яким й можна реалізувати якесь інше добро. Отже, першою умовою пізнання гідності кожної особи є повага до її життя.</span>
<span>Якби птахи і звірі вміли говорити, то я вважаю, що світ став би кращим і справедливішим. Люди змогли б розуміти їх бажання і у кожного б з"явились свої маленькі друзі, що в змозі порадити або втішити у складну хвилину. Якщо хтось заблукав би в лісі, то звірі завжди б могли підказати дорогу. А людина яка проходить повз осиротіле звірятко навулиці ніколи б не залишилась байдужою. Тоді б ми змогли жити в гармонії і злагоді з усім живим.</span>
П' і д н'і г т' о в и й всееееееее
Одне з найбільш неприємних занять, яким змушена займатися кожна
людина – це хворіти. Хворіти ніхто не любить, тому що це робить тебе
слабким, порушує твій звичайний розпорядок дня, вириває з суспільства і
не дозволяє домагатися поставлених цілей. Крім того, від хвороб іноді
вмирають. Втім, помилково вважати, що самими неприємними хворобами є
фізичні хвороби. Існують також і духовні хвороби. Їх особливість в тому,
що від них дуже важко вилікуватися, деякі хвороби духу заважають людині
жити, розвиватися, бути щасливою і рухатися вперед назустріч мрії. У
той же час слід зазначити, що категорія духовних хвороб є досить
суб’єктивною, кожна людина вкладає в неї різні розуміння. У цьому творі я
перерахую те, що саме я вважаю хворобами духу.
<span>Як
мені здається, однією з найбільш серйозних хвороб духу є невпевненість у
собі. Вона має безліч проявів, але, як правило, людина, яка не впевнена
у собі, не може повірити в те, що вона здатна зробити те, що здається
їй важким. Це може бути досягнення певного результату в навчанні, спорті
або духовному житті. Крім того, невпевненість у собі може виявлятися в
невпевненості в тому, що людина гідна певних благ чи переваг, які
існують в світі. Набагато краще, якщо людина адекватно оцінює свої сили,
знає свої сильні сторони і недоліки. І якщо щось дійсно є її перевагою,
вона використовує цю якість для того, щоб зробити світ навколо себе
краще і поліпшити деякі власні особисті справи.</span>
