Одного прекрасного літнього дня я приїхала до своєї бабусі. Вона проживає у селещі. Там дуже гарна природа. У моєї бабусі на городі ростуть різні овочі. Одного дня ми з нею пішли на город що доглянути овочі. Я прополола огірки помідори та цибулю. Я добре справилася зі своєю роботою. Виконавши справи я пішла на кухню з бабусею пекти періжки спочатку я замісила тісто потім взяла начинку для періжків а за декілька хвилин поставила їх у піч. Періжки вийшли дуже смачні.Я і моя бабуся їх смакували із задоволенням бабуся мене похвалила. Я селі я була цілий тиждень. І це мені дуже сподобалося
1. Більша частина цих наказів виконано.
2. Керівник діяв за розпорядженням.
3. Я виходжу на наступній зупинці.
4. Мій друг багато читає преси.
5. Завідуючий кафедрою оголосив план роботи на рік.
6. Студенти уклали договір з університетом.
7. Наша группа віявилась малочисельною.
ПОРУШЕНО ВІДМІНКИ ТА ВЖИВАННЯ СЛІВ.
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я спостерігаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.<span>Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.</span>
[вимал'овуйут'] - наголос на о, и наближене до е.
Одного разу зі мною сталось дивне непорозуміння. Це був зовсім звичайний літній день. Я спочатку побачив хлопців, які досхочу потішалися над смішним чоловічком і над його смішною промовою. Від природи, я людина допитлива, тому і вирішив дізнатися, що ж там сталось.
Одягнений він був у щось на зразок скафандра, який сяяв і переливався металевим блиском, немов зірка з новорічної ялинки. Його фігурку можна було б назвати стрункою, якби кишені не стовбурчились б від захованих в них бозна-яких цікавих штучок. Через каламутне скло шолома було видно, як чоловічок, відчайдушно кривляючись, ворушить губами. Схоже, йому було душно в цьому незручному вбранні, але він терпів. На грудях у крихітного космонавта висіла блискуча як і скафандр, металева коробка. Потім я зрозумів, що то був перекладач.