Мати - берегиня роду
<span> Мати, матінко, матуся - ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою... З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. </span>
<span> Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття; дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від невірного кроку? А так легко помилитися і піти не тою стежкою, а ще й гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії. </span>
<span> Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов'язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято - ти закінчив школу, і перед тобою простеляється багато шляхів... так обери свій єдиний шлях на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе. Покидаючи материнську оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона зробила для тебе... </span>
<span>основа слова - південь, корінь - день, префікс - пів, нульове закінчення</span>
Мені не довподоби хусточка моє'ї сестри.
<span><span>Один раз я прийшла в комору дістати варення. </span><span>Я взяла банку і побачила, що вся банку сповнена мурахами. </span><span>Мурашки повзали і в середині, і зверху банки, і в самому варення. </span><span>Я вийняла всіх мурах ложечкою, змела колом з банки і поставила банку на верхню полицю. </span><span>На другий день, коли я прийшла в комору, я побачила, що мурахи з підлозі приповзли на верхню полицю і знову заповзли в варення. </span><span>Я взяла банку, знову очистила, обв'язала мотузкою і приростів на гвоздик до стелі. </span><span>Коли я йшла з комори, я подивилася ще раз на банку і побачила, що на ній залишився один мураха, він скоро бігав кругом по пляшці.</span><span>Я зупинилася подивитися, що він буде робити. </span><span>Мураха побігав по склу, потім побіг по мотузці, якою була обв'язана банку, потім вбіг на мотузочку, якою була прив'язана банку. </span><span>Вбіг на стелю, зі стелі побіг по стіні вниз і на підлогу, де було багато мурах. </span><span>Вірно, мураха цей розповів іншим, по якій дорозі він прийшов з банки, тому що зараз же багато мурах пішли один за одним по стіні на стелю і по мотузці в банку, по тій же самій дорозі, по якій прийшов мураха.</span><span>Я зняла банку і поставила її в інше місце.</span>...</span>
Ответ:
Порядкові:
1. Кайдаш глянув на жінку і подумав: "І на якого нечистого вона розпустила язика!" Йому дуже заманулось випити по другій.
2. Карпо обернувся, щоб не замазать чобіт, і зачепив п'ятою другого глиняника з білою глиною, що стояв коло самого порога.
3. Після другої пречистої Карпо повінчався з Мотрею.
4. Вона просто загадувала їй робити роботу, третього тижня вже почала на невістку кричать, а далі й докоряти.
Кількісні:
1. А хіба ж мало осів ми там поламали? То ще з одну або зо дві поламаємо.
2. Старий Кайдаш зняв шапку, тричі перехрестився і пішов до церкви, загадавши синам ладнати два вози з рублями для возовиці.
3. За вуха вона позатикала пучки дрібненького барвінку, качурині кучері та павині пера і потім розстелила по спині двадцять довгих кінців стрічок до самого пояса.
4. Саме тоді з крутого шпиля з'їжджали два вози з снопами, неначе два стіжки котились з гори.
5. Чотири дні грали музики, чотири дні пили й гуляли гості в Довбиша.
