Подорожувати ,мігрувати,чумакувати,паляндрувати.
<span>Двоє друзів зустрілися біля школи о пів на восьму ранку.
Речення просте, поширене, двоскладне, розповідне, неокличне.</span>
Б, тому що замість добре, можна поставити інший іменник, наприклад п'ятірку.
Костю! Скільки можна! Знову рюкзак на полу посеред коридору!- Я вчора собі купив нову мишу, нову «клаву», а «вебки» в цьому магазині мені не сподобалися. Щось таке-сяке, незрозуміле… Переб’юся поки що без камери.Мабуть, сусіда знову пропив зарплату. Бач, сусідка ще зі вчорашнього на нього пельку рве, аж до нас чувати.- І де це наш Максим подівся?- Любо! Любо! Зачекай нас на розі, ми зараз будемо! Та зараз, я ж кажу!- Казав, що в субботу підемо всі разом до зоопарку, а тепер порачкував назад. Лінь, мовляв, перемогла. Хоч би наколупав грошенят морозива поїсти, і то добре було б.<span>- А я його не кохаю, от не кохаю, та й годі! І не покохаю ніколи. Ну, так в чому ж я винна?</span>
Мова - головний інструмент взаємодії зі світом
Під впливом російської мови в нашу мову ввійшли не властиві їй форми. Треба запам'ятати, що дієслова сміятися, дивуватися, знущатися, глузувати, насміхатися вимагають родового відмінка з прийменником з (а не над): сміятися з пригоди (а не над пригодою); дивуватися з чогось (а не чомусь), знущатися з когось (а не над кимось), глузувати з чогось (а не над чимось), насміхатися з когось (а не над кимось). У випадку вживання, наприклад, дієслова насміхатися в давальному відмінку з прийменником над виникає двозначність, тобто фразу “насміхатися над невдахою” можна зрозуміти, що хтось стоїть чи сидить над невдахою і з чогось насміхається.
