<span>1. Баштанник дід Салимон колись сказав, що, якби Фарадейовичу
«дать рублів сто на запчастини, він би сам збудував яку-небудь
міжпланетну станцію».
2. Він високий, худий, кощавий і весь якийсь аж світиться – волосся
світле, брови світлі, вії світлі, – не зрозумієш, чи то він такий блондин, чи
то сивий (років йому під сімдесят), а от очі голубі-голубі, аж сині.
3. Років п’ятдесят тому у громадянську він воював тут,
познайомився з бабою Оксаною (вона тоді молода була) і зачепився на
все життя.
4. Так ото ж вискочив я до схід сонця з хати – на хвилиночку в
бур'яни. Ще тільки сіріти почало. Сонний, як муха, вискочив. Процентів
на дев'яносто ще спав. Тільки одне око ледь розтулив, щоб не
перечепитися. Став у бур'янах і те одне око заплющив – сплю. І враз
чую голоси – за парканом у Книшів. Приглушені, змовницькі. Сон зразу –
як рукою...
5. Ви не були на нашому баштані? О-о! Тоді ви нічого не знаєте
Такого баштана нема ніде. Точно! Кінця-краю не видно. Од обрію до
обрію. І кавунів – тисячі, мільйони... І всі смугасті. Як тигри. Тисячі,
мільйони тигрів. Я живих бачив у цирку.</span>
Кожна людина хоче спілкуватися з іншими людьми. Люди не живуть без спілкування, хіба що їх закине куди-небудь на безлюдний острів. Не спілкуючись з іншими, людина може здичавіти. А для того, щоб спілкуватися, обмінюватися інформацією, вкрай потрібна мова.<span>У словах будь-якої мови зберігаються поняття, якими людина користується в повсякденному житті. Якби не було мови, то предмети та явища не мали б назв. А людина прагне всьому дати ім'я, визначення: ложка, кішка, мишка. І щоб давати імена собі та іншим людям, людина теж користується словами. Без мови, без мовлення всі люди так і лишилися б безіменними. Ми навіть не змогли б до пуття розрізняти один одного!</span>
Ответ:речення просте, розповіне, неокличне, двокласне, ускладнене дієприкметниковим зворотом.
думаю так.
Объяснение:
Тату, подаруй мені велосипед!
Мамо, мені потрібен велосипед!
<span>Гололед – слой плотного льда, образовавшийся на поверхности земли, тротуарах, проезжей части улицы и на деревьях, проводах, при замерзании воды. Гололеду обычно сопутствуют близкая к нулю температура воздуха, высокая влажность, ветер. Толщина льда при гололеде может достигать нескольких сантиметров. Гололёд — редкое явление природы по сравнению с гололедицей — скользкой дорогой. По гололеду лучше ходить на чуть согнутых в коленях ногах и ступать на всю подошву, не поднимая ноги высоко, словно скользя по льду, чувствуя каждую впадину и бугорок дороги. Не нужно разговаривать по телефону на ходу - внимание должно быть сконцентрировано на тротуаре. Не держите руки во время ходьбы по гололёду в карманах. Если почувствовали, что не удерживаетесь на ногах, присядьте. Но если и присесть не получается - поучитесь правильно падать. Необходимо присесть, сгруппироваться, постараться упасть на бок. Помните: особенно опасны падения на спину, вверх лицом, так как можно получить сотрясение мозга. При получении травмы обязательно обратитесь к врачу за оказанием медицинской помощи</span>