ХЛІБОРОБ
Сизе марево клубочиться над степом. Нагріта сонцем рілля дихає парою. І в тих весняних ласкавих туманах мерехтять далекі села та гаї. Польова дорога стелиться через видолинки і пагорбки.За кермом прудкого газика — молодий чубатий водій... Поруч із ним — білоголовий чоловік. Він оглядає звеснілий степ — у сірих очах старого світиться радість. Що то весна!Очі справжнього хлібороба завжди повняться радістю, коли він бачить, як навесні оживає земля, купається в молочних ви-парах туманів і проростає травами та хлібами.Радів тій порі Степан Петрович Твердохліб, оглядаючи розбуджені весняним громом степи, вмиті дощами, зігріті сонцем, приголублені сизими крилами туманів...— Постоїмо трохи та й води нап’ємося з криниці.— Це можна,— погодився водій.Набравши повен поставець ключової живиці, Твердохліб жадібно пив. І була та вода солодшою за медовицю, вода з рід-ного джерела.Степан Петрович присів на пеньку поблизу криниці і за -мислився.З виду Твердохлібові можна дати не більше шістдесяти років. Обличчя моложаве й рум’яне. Засмаг на сонці... Голова в нього була сива, аж біла. Зовнішністю нагадував поважного маститого академіка. Сивуваті, коротко підстрижені вуса, зате брови були на диво чорні і виразно підкреслювали оту сивину. Під насупленими волохатими бровами глибоко запали розумні сірі очі. Вони завжди були теплі й ласкаві. Навіть тоді, коли гні -вався, очі світилися добротою. Був Твердохліб середнього зросту, міцно збитий, але не огрядний. Широкий у плечах, руки великі й жилаві, як у косаря або молотника. Він справді походив з ко-сарського роду...Твердохліб, овіяний весняним вітром, думав свою думу. Із глибини душі народжувалися слова — незвичайні, не буденні, а високі, одухотворені, як і душа його. Вони кружляли над ним, ніби молоді птиці, в якомусь хмільному, збудженому хороводі...
<span>(224 сл.) ( За І. Цюпою)</span>
<em>Друг. Що це взагалі таке? Це та людина, яка тебе ображає чи може вдарити? Ні. Друг - це людина, яка і в горе, і в радість буде завжди з тобою. А що ж таке "Справжній друг"? У кожної людини своя думка. Для когось справжній друг - це іграшка, з якою можна погратися, зламати і викинути. Для іншого це трохи більше. Це радість у всіх моментах життя. А для мене друг, Справжній Друг, - це сонце, яке освітлює моє життя своїм оптимізмом та взаємодопомогою! Я люблю всіх своїх друзів, бо коли тобі сумно, ти плачеш, друзі візмуть, куплять тобі сік та мандарини, прийдуть і будуть з тобой плакати.... Плакати не від горя, а від сміху. Не покидайте своїх найркащих та справжніх друзів, бо всі друзі, навіть мало знайомі - це все одно Друг. Справжній друг не покине тебе, він заради своїх планів та інтересів піде з тобою хоч на край світу! Бережіть тих, хто вам потрібен.</em>
Н. Озеро Човен Рослина
Р. Озера Човна Рослини
Д. Озеру Човну Рослині
З. Озеро Човен Рослину
О. Озером Човном Рослиною
М. (на) Озері Човні Рослині
Кл. Озеро Човне Рослино
Ведмежий барліг, ведмежа послуга.
Солодкий цукор, солодке життя
Сталева труба, сталева воля.
