Поле саме по собі прекрасне, але зимове поле ні з чим не зрівняється! Так приємно бачити біле, чисте устелене ніби білим ковриком поле.
На весні по трохи пробиваються підсніжники. Це видовище побачиш не часто, як маленькі квіточки пробиваються через велику товщу снігу.
Вночі поле просто надзвичайне! Зірки осяюють його і здається, ніби воно світиться...
- Привіт (1 а)
- Привіт (в)
- Я чув, що ти не любиш читати?(1 а)
- Ні, не люблю (в)
- Як це ти не любиш читати? (2 а)
- Просто (в)
- Ти навіть не читав "Заповіт"(2 а)
- Ех, ні (в)
- А ти читав "Слово о полку Ігоровім"? (1 а)
- Також не читав
- А ну йди та прочитай, а завтра ми з моїм другом тебе перевіримо, як ти читав (2а)
- Добре (в)
Калиновий кущ навесні Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом краси, ніжності. Весною вона розквітає і стає гарною, мов дівчина в білому вбранні.. Зелене листя тільки покращує відчуття краси. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли червоніють її ягоди. Ягоди калини люблять і люди і птахи. Вони дуже корисні. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок. Калина – це слава рідної землі, батькової хати...
Ніколи аванпостний Іван не падв духом.