У цьому місті залишився останній незруйнований міст.
Два залізничника намагалися зупинити некерований потяг.
Книга лежала тут сотні років, але вона все-одно неопалена сонцем.
1.Які дитячі пісні?
2.Де їх можна співати?
3.Що вони виховують?
У кожної людини є якісь заповітні мрії та бажання.Хтось мріє про багатство,хтось про славу.Хтось прагне бути гарним,хтось -стильним,хтось -розумнім.Люди мріють стати акторами,співаками,музікантами,бізнесменами,і т.ін.,хто ким хоче.Та я напевно,хочу просто людського щастя,щоб мої близькі були здоровіми,хочу мати вірних друзів,хоча б двох!Для мене матеріальні цінності ніколи не були важливими,я не була на них цілком зациклена.Та якби я могла здійснити три бажання,я б загадала перечислене зверху:щастя,здоровя близьких,та вірних друзів.
Народ — це дух, це заповіти батьків, відповідальність за те, чим вони жили й за що боролися, за саму пам’ять про них і за ту землю, якою вона була, це гордість за все, що звершене попередниками, це сором за все добре, що втрачене, загублене, від чого відцуралися, це надії на майбутнє, бажання прославити свій народ, зробити його могутнішим. Але це й матеріальна культура, передана в спадок. Від материнських пісень над колискою до могил і пам’ятників. Доля тяжко позбиткувалася над нами: ми не маємо могил ні Сагайдачного, ні Богуна, ні Кривоноса, ні Палія, ні Гонти, ні Залізняка — нічиєї, крім могили Івана Сірка, та й ту зуміли спаплюжити нерозумні чи лихі люди. Що ж маємо ми як народ, як нація? Що творить нашу національну гордість, якщо все понищено? Творить нас наша пам’ять, закладена в народних піснях, переказах, легендах. Саме пам’ять народу робить нас людьми.