ТЕРИТОРІАЛЬНА ПОВЕДІНКА – це сукупність поведінкових реакцій особин, спрямованих на використання ресурсів їхньої території існування (їжі, води, місць відпочинку). Територіальна поведінка властива багатьом безхребетним (крабам, цвіркунам, суспільним павукам) та хребетним (кораловим рибам, жабам, ігуанам, птахам, копитним ссавцям, морським ссавцям, приматам). Території бувають великі, малі й зовсім малі. Усе залежить від виду тварин, їх розмірів і від того, як вони здобувають їжу. Тому розміри території часто визначають і складність територіальної поведінки. Так, стадо бабуїнів, у якому приблизно 80 особин, володіє територією, площа якої майже 16 км2. Але місця в межах цієї ділянки мавпи обживають неоднаково. У них є місця, де вони граються, місця, де відпочивають,місця для сну тощо. У межах цієї території є ділянки, які може відвідувати лише ватажок. Усе це спричинює й різні прояви територіальної поведінки.
У чому ж полягає пристосувальне значення територіальної поведінки?
У першу чергу у підвищенні пристосованості й виживання виду. Лише найбільш пристосовані особини можуть охороняти територію від хижаків, захищати самок і малят у межах своїх володінь, відшукувати й пам’ятати місця, де є вода, їжа, захист та ін. І саме такі особини беруть участь у розмноженні й передачі своїх генів нащадкам. Також територіальна поведінка регулює чисельність особин у природних угрупуваннях.
Биологическая роль митоза - образование новых клеток определенного вида ткани организма для процессов роста, регенерации, замены погибших по естественным причинам клеток; при митозе самое главное - появление новых клеток, которые являются точными копиями материнской клетки, так как только в этом случае новые клетки смогут продолжить выполнение своих функций, при этом также должна сохраняться плоидность - они диплоидны, т.е. содержат полный набор хромосом.
Биологическая роль мейоза - образование специализированных клеток - гамет с гаплоидным набором хромомсоим для сохранения плоидности организмов из поколения в поколение при половом размножении; обеспечение разнообразия в комбинациях генов в гаметах и затем у потомства, когда речь идет о т.н. сцепленных генах - генах, расположенных в одной паре хромосом
