Наталчин тато має машину
Наталчин тато на рибалці
Слово "імідж" у перекладі з англійської означає "образ".Імідж людини- це думка про цю людину у групи людей,що виникає внаслідок прямого їхнього контакту з цією людиною або внаслідок отриманої про цю людину інформації від інших людей.
<span> Імідж</span><span> людини </span><span>формується поступово, завдяки постійній праці над собою, своїми професійними, діловими, особистими якостями, знаннями, манерами, одягом, зовнішністю та умінням спілкуватися.</span><span>Без самоіміджу неможливо досягти великих успіхів у будь-якій сфері діяльності.</span>
<span>Формування думки про іншу людину відбувається вже з перших десяти секунд спілкування з нею. Го</span><span>ловна цінність іміджу полягає в умінні його носія будувати діалог. Під час спілкування особистість або підтверджує і закріплює бажаний імідж, або ж губить його. З мовної культури, обсягу і характеру лексикону, інтонації, манер пізнається особистість.Тому с</span><span>лід контролювати свою мову, уважно стежити за жестами у процесі спілкування.</span>
Зима. Все запорошило снігом. Усюди господарює метіль. Бідні пташки жмутся у своїх гніздечках,вони не їли вже 2 дні. Тим часом художники та поети пишуть шедеври про цю пору.Весело сміються діти,сміливо спускаються з горбиків санчата.Дерева засинають під колискову вітрів. Дід Мороз готує подарунки для довірливих малих діток.На вулиці дуже холодно. Наступила справжня чарівна зима.
<span>Щось [ ш ч о с’] - 4 б., 4 зв., 1 скл. </span>
Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак...