-Здоров був, друже. Як ся маєш?-запитав Іван
-Привіт, та нічого помаленьку. Зараз збираю наших хлопців, треба хліб пекти, а то село без нього залишиться.-відповів Василь
-Ясно.
-О, я вже хлопців бачу!
-Слухай, Василю, а можна я вам допоможу? Так цікаво подивитися як хліб випікають.
-Звичайно, лишні руки не завадять.
І вони пішли до пекарні. Василь повчає як потрібно місити тісто:
- Береш, тай добре місиш, так щоб тісто відставало від рук.
-Зрозумів, дякую.
Вони замісили тісто, зробили з нього овальну форму і поставили в піч.
- Ух, напрацювалися-зронив Іван
- О, це ти ще минулого тижня не був, тоді треба було зробити хлібу в раз більше ніж зараз тому, що з нашої пекарні везли аж в місто.
- Ну місто, не місто, а наше село точно буде щасливе.
Кількісні: один, вісім, п*ятнадцять, шістнадцять, двадцять п*ять; Порядкові: перший, вісімдесятий, третя, шоста, шістдесяті
Я важаю своїм другом тільки ту людину у якої по перше добре серце та душа . Яка зможе підтримати у скрутну хвилину
Вибири куда йде твоя душа
[л", у, п, и, н]
[п, о, й, i, з, д]
[й, а, н, а]
[м, а, й, о, р]
[с, i, л"].