1. Я люблю спостерігати за пташками.
Люблю спостерігати за пташками. (означено-особове)
2. Друзі вітали Марійку з днем нарождення.
Марійку вітали з днем народження. (неозначено-особове)
3. У кімнаті панувала тиша.
У кімнаті було тихо. (безособове)
4. На вулиці був мороз.
На вулиці було морозно. (безособове)
<span>Хліб- це святиня. Його потрібно берегти. Вважаю, що легкого хліба не має. На мою думку, це важка праця. Потрібно багато професій, щоб хліб був у нашому домі. Потрібно сіяти, доглядати, збирати та готувати хліб. Я переконана, що ми повинні завжди дякувати нашим землеробам, мірошникам, пекарям та продавцям за те, що хліб завжди є на нашому столі.</span>
Дятел — лісовий доктор, ритмічно вистукує звуки, які проносяться по усьому лісу! Маленька пташка з нарядним яскраво-червоним чубком, голівка і спинка чорні. На чорних крилах білі смужки і плямочки. «Прилетіли улани, сірі жупани, червоні шапочки: рубають пень на шепочки». Цю загадку нерідко загадують бабусі своїм онукам. І придумана вона про дятла. Як тільки його не називають — і «швидкою допомогою», і «лісовим доктором», і «санітаром дерев». А усе тому, що міцним і невтомним дзьобом-молоточком він цілий день вистукує стволи дерев. Сяде дятел на ствол дерева, гострими кігтиками зачепиться за нього, зіпреться на жорсткий хвіст і стукає по хворому дереву. Він наполегливо роздовбує кору старезного дерева, відшукуючи комах а також сигналізує про володіння територією. Тому дятла і називають лісовим доктором, адже він хворі дерева лікує, з-під кори шкідників дістає.
Н.вісімнадцять
Р. вісімнадцятьох
Д. Вісімнадцятьом
З. вісімнадцятьох
О. Вісімнадцятьма
М. на вісімнадцятьох
