На мою думку у житті собаки Вовчуна і кота Мурлинського могли б ще трапитися ось таки випадки. Одного дня бабуся відпустила Мурлинського й Вовчуна на вулицю, погуляти селом. Йдуть вони собі поруч спокійнесенько, нікого не чепаючи, але раптом Мурлинський кудись провалився. Вовчун відразу це помітив та відразу захвилювався. "Де ж він?" , "Куда ж він?" - такі думки проскочили в голові у Вовчуна. Не довго думаючи він стрибнув за ним. Виявилось, що Мурлинський впав у щилину дерев"яного моста, прям в самісіньку річку. Вовчун навіть не здогадувався куди він стрибнув. Коли собака зрозумів що він у воді, а поруч з ним ледве тоне його найкращий друг Мурлинський, у нього перед очима перебігле усе його собаче життя. Але Вовчун не здався, він боровся до останнього, та врешті решт йому вдалося спасти свого найкращого друга. Усі мокрі, холодні, Мурлинський та Вовчун поверталися додому. Весь шлях кіт дуже щиро дякував своєму другу Вовчуну за порятунок.Вовчун вчинив як справжній друг. Цей героїчний вчинок ще більше зміцнив дружбу звичайного сільського кота та собаки.
Объяснение:
Неубиваемый шокер
Надежная защита + встроенный яркий фонарь! Всего 299 грн
Скидка 50%
C баллоном CO2
Пневматическое оружие для спортивной стрельбы.
от 385 грн
На каждый день!
Тёплые женские водолазки, гольфы и свитера всего от 75 грн.
Твір на тему: «Життєвий вибір людини»
Українські твори з мови та літератури
Життя кожної людини складається із безлічі рішень, яка вона приймає щодня, щогодини, щохвилини. І кожного разу ми змушені робити свій остаточний та незворотній вибір на користь того чи іншого варіанту. Щоденно кожен з нас робить безліч виборів – від простих до складних, від побутових до глобальних, що в подальшому будуть мати суттєвий вплив на все подальше життя. Інколи вибір легко зробити, а деколи потрібно зважено підійти до варіантів, що пропонуються. Із часом приймати рішення стає все складніше адже наш вибір постійно зіштовхується з інтересами та поглядами оточуючих людей.
Безперечно, під час прийняття рішення стосовно конкретних речей, ми аналізуємо всі плюси та мінуси різних варіантів. Але навіть у цьому випадку ми не можемо до кінця бути впевненими в тому, що згодом все буде саме так, як ми того бажаємо. До того ж ми не знаємо, як би розгорнулись події, якби ми віддали перевагу іншому варіанту. Життя – річ непередбачувана, і спланувати його, на жаль, заздалегідь неможливо. Яскравий приклад: обрана професія може через декілька років просто набриднути чи й взагалі стати непотрібною ринку праці. Але хто про це може достеменно знати наперед? Єдине, що нам під силу точно, це вибір власних принципів, якими ми буду керуватися при прийнятті важливих рішень.
Скоріш за все, під життєвим вибором людини мається на увазі її ставлення та те, як вона сприймає життя та оточуючих людей; як вона сприймає ті засоби, яка людина вибирає для себе аби досягти певні поставлені перед собою цілі. Для когось в пріоритеті життя по правді та за підказками серця, а для когось більшою мотивацією являються матеріальні блага. І якщо перший крокує по життю власним шляхом, долаючи труднощі та складнощі, знаходить своє щастя, самореалізацію, то інший більше за все намагається мати якнайбільше грошей, обіймати високі посади, мати в своєму розпорядженні солідну автівку тощо. Такі члени нашого соціуму навряд чи отримують від життя справжнє задоволення – лише заздрість з боку оточуючих є його щоденним супутником.
Кожен з нас робить вибір самостійно, керуючись певними моральними принципами та настановами батьків, друзів, рідних та близьких людей. Неможливо когось примусити бути добрим, чесним та відвертим, якщо сама людина цього щиро не бажає. Немає двох однакових життєвих стежок, і в цьому кожен з нас є по-справжньому унікальною та неповторною особистістю.
Уважаемые пользователи сайта 12 баллов! Осставляя коментарий, положительный или отрицательный, придерживайтесь простых норм приличия. Оскорбление и угрозы в адрес посетителей сайта, ненормативная лексика, унижающая человеческое достоинство - без придупреждения удаляются!
Опис діда Савка: «Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.»
У землянці було накурено. Бійці сиділи у присмерку в найрізноманітніших позах, притулившись один до одного чи обнявши один одного. Всі вони були різні і всі рідні. Усіх їх об'єднувало одне почуття єдиної сім'ї, те незабутнє і неповторне, що перед лицем щоденних небезпек гуртує на війні чисті серця юнаків, що лишається потім людині найдорожчим спогадом на все її життя.
***
Пройдуть літа, загояться рани, приорються ворожі кладовища, забудуться пожарища і многі події поплутаються в сивих головах од частих спогадів і перетворяться уже в оповідання, але одне зостанеться незмінно вірним і незабутнім — високе і благородне почуття товариства і братства всіх юнаків, що розбили і стерли з лиця землі фашистське божевілля.
***
Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров'ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.
***
Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди.
***
А не знають, трясця їх матері, що вже кому на війні судилося вмерти, так не викрутишся, ніякий човен тебе не врятує. Не здожене куля, здожене воша, а війна своє, казав той, візьме...
***
Що у військовому статуті сказано про війну — ну? Хто скаже? Мовчите, вояки. Сказано: коли цілиш у ворога, возненавидь ціль.
***
Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга — як Десна ось, третя — як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив.
***
Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові.
***
Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!
***
Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино.
***
Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!
1.Життя Попелюшки 2.Мрії Попелюшки 3.Доброта та щирість дівчинки 4.Поведінка Попелюшки 5.Щастя Попелюшки