Весна-красна, приходи скорей, Приходи скоре!!!!!
Для меня основная идея этого рассказа то, что в трудные ситуации человек способен совершать то, что никогда бы не смог сделать в обыденной жизни, кроме того, исходя из этого рассказа, можно сделать вывод - воображение человека безгранично!
Отцом-нет! Он убил сына, а должен был его понять и простить. Но предаьельство Родины... отца, семьи... Зато Бульба был отличным полководцем и с этой стороны правильно, что убил сына: ведь Андрий перешёл к врагу из-за какой-то паночки
Мама!<span>У усіх народів шана до матері була таким же
священним почуттям, як і любов до Батьківщини. Мати дає життя. А без
Батьківщини - ми сироти. І перед ними у нас один загальний обов'язок -
любити, поважати, берегти. Мати і дитя - самий прекрасний образ з
людської історії. Народні легенди, балади розповідають про матір, яка не
замислюючись віддає своє життя за щастя дитини. Яка ж дивна доля
жінки в історії людства. І справді, її то піднімали до небес, називали
Мадонною або Прекрасною Дамою, то принижували, називаючи істотою нижчого
сорту. Українській жінці повезло, їй ніколи не потрібно було доводити
своєї рівності з чоловіками, адже вона завжди могла постояти за себе, за
свою гідність. Рівноправ'я чоловіка і жінки - це частина українського
менталітету. Жінка-учитель, жінка-лікар, жінка-інженер, жінка-учений -
зараз цим нікого не здивувати. Отже, для нас, жінок, відкриті нові
можливості, нові простори для звершень. Любові до
Батьківщини, любові до оточення, любові до рідних. Оскільки саме в
любові сила людини. Наше життя прекрасне, оскільки саме життя - це вже
диво. Недаремно геніальний Моцарт свого часу сказав: «Життя - це завжди
посмішка, навіть коли по обличчю течуть сльози». І кому ж як не жінці
нести в наше життя цей божественний вогонь любові - щодня, щомиті і в
усьому. </span>