Привіт, зимо, як ти? Давно не бачились. Чомусь твої сніги, морози і вітри вже не такі люті, як раніше. Невже ти стала добріша? Де твоя суворість, як у вчительки з алгебри? Я б залюбки поговорила з тобою за чашечкою какао. Здається, наша розмова затягнеться надовго. А потім, ми підемо ліпити сніговика, як малі діти. Чому, зимо, ти мене завжди повертаєш у ранє дитинство, у той час, коли школа не дошкуляла своїми домашніми завданнями і ми могли годинами бігати з друзями морозними вечорами. Ми могли кидати б сніжками у чужих дітей і довго ховатися за стінами будинків, сміючись. Сподіваюсь, зимо, тобі теж весело...
Любіть книгу - джерело знань
Дарувати квіти героєві
передати вітання дідусеві
розповісти татові правду
1.Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.
2.Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
3.Були б пиріжки, будуть і дружки.
4.Пішов би в гості, та ніхто не запрошує.
5.Чий би бугай не скакав, а теля наше.
6.Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
Величною для мене є та людина, яка живе, а не існує. Яка розвивається, відкриває і позазує всім свої нові якості, а не деградує. І головне, що ця людина є доброю. Вона не буде відповідати негативом на негатив.
Велич - вона в розумі, вчинках та слрвах людини. Вона не вимірюється грошима та іномарками. Велич - це те, що може нам показати справжню людину та їі "серцевину"