<span>У атома азота на внешнем втором уровне 1</span>s и 3p <span>орбитали, всего 4 орбитали, следовательно, максимально возможная валентность равна </span><span>IV
</span><span>У атома фосфора в основном (стационарном) состояниивалентность как и у азота равна</span><span>IV
</span>У атома фосфора, в отличие от азота есть свободные d<span>– орбитали, поэтому для фосфора характерновозбуждённое состояние, когда 3</span>s2 <span>электроны распариваются и валентность принимает значение </span><span>V
</span>Химический элемент мышьяк находится в пятой группе , пять электронов на внешнем уровне, или пять валентных электронов это стационарное состояние, As+33 ) 2) 8 ) 18) 5
<span>электронная формула атома мышьяка в спокойном состоянии </span>
1s2 2s2p6 3s2p6d104s2p3.
<span>в возбужденном состоянии у атома мышьяка распаровывается 2 сферических электрона на уровень d, и тогда все пять электронов у мышьяка неспаренные , значит в спокойном состоянии валентность или степень окисления у мышьяка равна 3, а в возбужденном равна 5
</span><span>Валентными электронами атома осмия в основном состоянии являются следующее: 5d6 6s2. Их распределение по квантовым ячейкам:</span><span>5d 6s
</span>(атом осмия находится в 4–валентном состоянии).При этом как на пятом, так и на шестом уровнях имеются вакантные АО. Получение атомом осмия двух последовательных порций энергии приводит к следующим возбуждённым состояниям - атом осмия находится: 1) в шести валентном состоянии; 2) в 8 – валентном состоянии. Валентные состояния осмия <span>(+2), +3, +4, +6, +8</span>
Валентные возможности атомов химических элементов определяются:
1) числом неспаренных электронов (одноэлектронных орбиталей);
2) наличием свободных орбиталей;
3) наличием неподеленных пар электронов.
Li и Na, будучи щелочными металлами, дадут, соотвественно щелочи (основания) при взаимодействии с водой:
2Li + 2H2O = 2LiOH + H2↑
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2↑
Цинк и железо, являющиеся переходными металлами, при взаимодействии с водой в жестких условиях (перегретый водяной пар) будут образовывать оксиды:
Zn + H2O =t= ZnO + H2
3Fe + 4H2O =t= Fe3O4 + 4H2 (так водород и получал дядюшка Лавуазье)
Удачи!
Хлору не хватает 1 электрон
Фосфору не хватает 3 электрона
А оксигена нет в таблице Менделеева
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і
електроноакцепторних замісників на кислотність.
2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот.
3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції
нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації.
4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та
малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції.
5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій.
1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів..
2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот.
3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення.
4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про
перекисне окиснення ліпідів.
5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни,
фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди.
6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти.
Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова.
Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом.
Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
