Нещодавно ми в класі читали оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник». Цей твір справив неабияке враження на всіх учнів. Нас дуже вразила кінцівка, де безтурботний Толя пішов гратися з чижиком тоді, коли на цвинтарі ховали Федька.
Письменник розповідає про двох хлопців – Федька-халамидника, сина бідного робітника друкарні, і Толю, дитину з багатої сім’ї.
Федько-паливода був людиною чесною, ніколи не брехав, але любив бійки, заважав хлопцям спокійно гратися, робив чимало шкоди сусідам. Проте він був справжнім другом, не ховався за спини інших і цим заслужив повагу серед однолітків: «Не любить також Федько й товаришів видавати».
Толя – син хазяїна будинку. «Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Ходив завжди чистенький, чепурненький, на двір він виходив боязко, ніколи не розбишакував».
Аж ось одного ранку хлопці вирішили піти подивитися, як іде крига по ріці. Толю ніхто не запрошував, він напросився йти сам. На березі було багато людей, і Федько на очах у всіх по крижинах перебрався з одного берега на інший. Толя вирішив, що і він так зможе, взяв палицю і пішов на кригу. Але коли з ним трапилася біда і Федько допоміг йому, то «він, як стріла, вилетів на берег». Опинившись у безпеці, цей делікатний хлопчик навіть не подав своєму рятівникові палицю. Він злякався, що може опинитися у воді.
Інші хлопці були не байдужими до чужого нещастя, кинулися до Федька і простягнули йому палицю.
Коли розбишакуватий рятівник, весь синій від холоду, мокрий, стояв на березі, йому не дали змоги сказати правду.
А Толя, захищаючи себе від покарання, підло звалив усю вину на Федька і навіть забув подякувати за те, що той врятував його від смерті.
Вчинок Федька, безперечно, благородний. Він врятував хлопця не тільки від смерті, але й від батьківського покарання.
Толя показав свою підлість, боягузливість і брехливість. Бо навіть коли Федько помер від запалення легенів, він обдурив його матір і забрав чижика. Толю не зупинило ні горе батьків, ні те, що Федька більше нема. Він був черствою і байдужою до людського нещастя людиною. Толина поведінка викликала у мене обурення. Як міг він спокійно гратися із пташкою в ту саму мить, коли на цвинтарі ховали тіло того, хто врятував його нікчемне життя?! Ані жалості, ні смутку, ні докорів сумління він не відчував.
У народі про таких людей, як Толя, кажуть, що «лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка». Мені здається, що велике щастя мати поряд себе такого друга, яким був Федько. Такі хлопці ніколи не зрадять, на них можна завжди покластися.
<span>
</span>
Роль гумору в житті украхнського народу
Чим відрізняється людина від інших представників флори і фауни Землі?
Нехай сперечаються богослови про наявність душі у тварин, нехай біологи
досліджують ступінь розумності мавп і дельфінів, одна відмінність
встановлена твердо: ніяка істота Землі, крім людини, не здатна жартувати
і сміятися.
Звичайно, «серйозні» люди стануть заперечувати важливість гумору,
зневажливо питаючи, яка користь в простому жарті? Але тут вони абсолютно
помиляються: гумор часом служить не тільки корисним, а й життєво
важливим цілям. Недарма при королівських дворах протягом багатьох
століть вводилася державна посада придворного блазня, який в іронічній
формі нагадував придворним і королю, що з будь-якого приводу може
існувати і інша точка зору. Як правило, блазень був розумною і тактовною
людиною, оскільки невдалий жарт часто коштував життя.
Посмішка, як прообраз сміху, виникла кілька десятків тисяч років тому
і служила сигналом вітання, безпеки, надійності, забезпеченості,
достатку у житті. Коли ми хочемо підтримати і розвеселити іншу людину,
ми посміхаємося, жартуємо, розповідаємо анекдоти, показуємо комічність
ситуації. Але як люди вміють відрізнити смішне від несмішного, скласти
гумористичну розповідь, розсмішити оточуючих? Якій логічної
послідовності дій повинна слідувати людина? Яким є неврологічний,
фізіологічний і психологічний механізми виникнення сміху? Дослідженню
цих питань і присвячені ці міркування.
У чому ж полягає роль сміху сьогодні? Насамперед, це засіб
направлений на благополучне вирішення напруженої ситуації, адаптації до
нової ситуації, запобігання агресії і конфлікту, зняття стресу
(позитивні емоції при перегляді гумористичних телепередач). Однак слід
враховувати, що будь-який засіб може бути використано і на шкоду людині.
Наприклад, надмірне застосування гумору у виховних цілях переходить у
глузування, що може викликати у об’єкта насмішок почуття неповноцінності
і, як наслідок, агресію.
Гумор і сміх є одними з ключових методів отримання доходу, як у
формі плати за позитивні емоції (різні гумористичні вистави, атракціони
та ігри), так і у формі асоціації з позитивними емоціями (реклама в
гумористичних уявленнях, жартівливі ситуації в самому рекламному
матеріалі). Окремо слід виділити антирекламу, формування негативного
уявлення про особистості і явища шляхом сатири, карикатур, пісень та
інших художніх стилів (згадаємо безсмертне «МОЗ попереджає …»).
Сміх та гумор відіграє велику роль у навчанні, допомагаючи формуванню
логічних понять про нові речі і критичного перегляду поглядів і думок, а
також руйнуванню неадекватних життєвих стереотипів – згадаємо іронічні
діалоги Сократа. Учні значно легше запам’ятовують будь-який матеріал,
якщо він представлений у жартівливій, смішний формі. Нарешті, з моєї
точки зору, гумор є частиною мистецтва, методом самовираження людини як
учасника, письменника, поета, художника, артиста, тобто як творчої
особистості, або як гідного представника нашого суспільства.
Спориднени слово це слово,що мають один и той же корень
Старовинної зброї: мушкет, булава, самопал, гаківниця.
Старовинних чинів: городовий, десятник, столоначальник.
Одиниць виміру: гріш, гульден, золотник, катерин
ка, полтина, півкопи, таляр, чер
вінець, гони, лікоть, аршин, миля.
Жила собі на світі бджілка.Вона старанно збирала нектар і виготовлювала мед.Прилетіла до неї якось оса тай питає: -Бджілко,а чи не легше істи,аніж працювати.-Звичайно легше,<span> але без роботи жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.</span>
