Вір - (початкова форма) вірити, (вид) недоконаний, (дієвідміна) || (друга), (спосіб) наказовий, (час) теперішній, (особа) 2-га особа однини, (число) однина.
Може, ми сьогодні зустрінемось? Вона може це зробити краще, ніж інші. Видно, викладач забув нагадати студентам. Глянувши на подвір'я, видно, що тут живуть добрі господарі. Правда, я щось йому про нашу зустріч не сказала. У народі кажуть: правда в очі колить. На щастя, моя сестра за нього так і не вийшла заміж. Прийми від мене на щастя цей невеличкий подарунок.
навесні - прислівник,тому пишеться разом
під час відпочинку в лісі потрібно поводитись згідно правил моралі і вихованості. природа - наш спільний дім і ми повинні оберігати її всіми силами, а не шкодити їй. потрібно запам"ятати раз і назавжди, що не можна ламати або зрізати гілки на деревах і безцільно виривати квітки й інші рослини. також, ні в якому разі не кидати різні речі в річки й інші водойми, не смітити після себе, не розпалювати вогнища. це може завдати важкої шкоди природі. потрібно пам"ятати, що не можна шкодити лісовим мешканцям - тваринкам і птахам. ми повинні допомагати їм, підгодовувати, а не ловити їх і не знущатися над ними. завжди потрібно піднімати і забирати за собою сміття, а не залишати його в лісі. лише дотримуючись цих правил ми зможемо зберегти чарівний дивосвіт природи ще на довгі роки.
<span>Поширеним є речення :
</span><span>Б)з журбою радість обнялись.
Речення поширене додатком - з журбою(з ким ?)
</span>