Слово – одяг всіх фактів, всіх думок (М. Горький).
Вчися доброму, погане на ум не прийде
Сучасний світ пропонує кожній людині багато можливостей для самореалізації і саморозвитку. Дуже важливо постійно самовдосконалюватися, читаючи книги, роблячи хороші і корисні справи, здобуваючи нові знання. Також потрібно зрозуміти своє призначення у цьому житті і впевнено іти по своєму шляху, не звертаючи ні на крок від поставленої цілі. А ціль має бути благородною, гарною і шляхетною.
Однак сучасний світ може також запропонувати багато речей, за допомогою яких можна схибити з дороги світла і добра. Куріння, алкоголь, наркотики, азартні ігри, спілкування з людьми, які мають погані наміри, можуть поступово, але впевнено перекреслити все те хороше, що було здобуто раніше.
Тому треба постійно ліпити себе по частинкам, створюючи ту людину, за яку б вам не було соромно. Адже найбільше мірило – це не думка інших людей, а ваша власна совість. Якщо вона чиста і спокійна, значить, усе гаразд. Якщо ж ні, задумайтесь, що ж ви зробили не так, в чому схибили, ідучи по життєвій дорозі. Кожного дня перед тим як засинати, подумайте, яким був сьогоднішній день, проаналізуйте свої вчинки. Якщо ви вчинили неправильно, когось образили, подумайте, як виправити це, і почніть новий день лише з хорошого.
Ви маєте жити, залишаючись людиною у будь-якій ситуації. Ви маєте навчатись лише позитивному, наслідувати тільки хороших людей. Не пускайте погане в свої думки, тоді воно не проникне і у ваше життя.
Живіть, прощаючи інших людей за їхні погані вчинки, не накопичуючи зла і негативу. З часом ви зрозумієте, що жити з добром у серці набагато легше, ніж нести тягар образ. Прощайте інших, адже ніхто не застрахований від помилки.
<span>Постійно самовдосконалюючись і творячи добро, ви помітите, що поганого стало менше у вашому житті. Воно стало радіснішим, щасливішим, кращим!</span>
<span>Я думаю, що поема "Євшан-зілля" орієнтована на сучасного читача. Проблема, піднята в ній, залишається актуальною і сьогодні, бо розкидала мачуха-доля українців по різних куточках земної кулі. І є нашого цвіту та й по всьому світу. Але хочеться, щоб кожен завжди пам'ятав предковічну, прадідівську землю, що відома всюди своїми рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою і милосердям до скривджених.</span>
<span>Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою. </span>
<span>У бібліотеках зберігається безцінна для суспільства інформація: наша історія, культура, що є нашим надбанням. Але людей у бібліотеки ходить все менше, до того ж практично всі вони нині є платними. Більшим попитом користуються наукові. Нині потрібна онлайн-бібліотека, яка забезпечила б читацьку здатність населення.
</span><span>
— Нині майже в усіх є доступ до Інтернету, телебачення, радіо. Але інформація, яку ми там здобуваємо, є суперечливою. Бібліотеки потрібні, тому що в них зберігаються книжки, які навчають і допомагають нам жити. Особливо потрібно читати молоді, яка проводить усесь свій час біля комп’ютерів.
</span><span>
— Бібліотеки потрібно зберігати, достатньо фінансувати, щоб книжки зберігати в нормальних умовах, реставрувати їх. Про це має пам’ятати керівництво міста. Інакше люди, які не читають, перетворюються з добрих і чуйних на байдужих і відчужених. У транспорті раніше значна частина населення читала, сьогодні — грається з мобілкою.
</span><span> </span><span> </span><span> </span><span>
— Сьогодні суспільству бібліотеки не потрібні. Всі книжки незабаром можна буде купити на Петрівці. Суспільство, яке не читає, втрачає все людське. На жаль, ми віддаємо перевагу “пластиковій коробці”, а не книжці. Прогрес корисний у розумних межах, і молодь із часом це зрозуміє. А влада цим особливо не переймається.
</span><span> </span><span> </span>