Вишиванки моєї бабусі
Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.
<span>Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», </span>— говорить про себе Анастасія Костянтинівна.
Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.
<span>Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!</span>
Мати-материнський,від матері
Будинок-будівля
Сніг-сніжний,сніговик,снігопад
Підкресли підмет (1 полоской) сонце, присудок (2 полоски) цвіло, підмет пелюстки, присудок лежали. В дужках після речення (розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом. (прикрашають їх рум'янцем- це можеш не писати просто для себе знай). Розділові знаки в цьому реченні: кома пере й ставится тому, що речення має дві граматичні основи. Кома після слова щоках тому, що перед дієприслівник зворотом ставиться завжди кома.
У мене є дуруг (наприклад любе імя друга).Зараз він проживає в москві.Я дуже давно з ним бачився.Але згадую як ми з ним розважались.
Сидів я якось над книгою і підлетіла до мене муха.
Осінь в цьому році дуже золота.
Плугатарі з плугами йдуть.
Котик-муркотик купив собі кожух.
Дороге життя в людини.