Заголовок: Літня метушня
іменники: Верхолази, глиб, світ доровкази, вітри, грози, зелень, літо, ваговази.
З ТЕБЕ НОРҐПЕР ТЕЛЕФОНУ ТВІЙ
Фонетика-
ф-[ф]-согласный,парный глухой,парный
о-[а]-гласный
н-[н']-согласный,непарный зв,сонорный,парный мяг
е-[э]-гласный
т-[т']-согл,парный гл,парный мяг
и-[и]-гласный
к[к]-согл,парный глух,парный тв
а[а]- гласный
Людина міцніша за кремінь і слабша за мушку. Найкраще зерно ховається на дно. Каша смачніша від балачок.
Свій хліб більш ситний.
Як коротші кроки, то довше життя.
З усієї рідні мати найбільш рідна.
З усіх скарбів найбільш цінним є молодість.
Солодший за все плід праці.
Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває.
Бий верхнього, аби аж спідній почув. Великий дуб, дуплуватий.
Вогонь — добрий слуга, але поганий господарь.
Дурні воду каламутять, а спритні рибку хапають.
З брудної води ще чистим ніхто не вийшов.
Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що поставиш, то їсть.
Весела думка — половина здоров’я.
Зрубаній голові байдуже за чубом.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому
Як небесна височина, — так морська глибина Зимове сонце, як удовине серце Весняне сонце — як дівчини серце
На добрій землі хліб сіють, а на плоху гній возять
На ледачій землі і трава не росте
На необроблені землі лиш бур`ян росте
На поганій землі хліб не родить
На чорній землі білий хліб родить
Мала вода — великий шум
Поєднання людини і природи буде гармонійним при умові взаємозв'язку та підтримки. Природа може існувати без людини, але людині важко без природи. Коли природа допомагає людині навіть у буденних справах, життя її полегшується. Коли люди не шкодять природі, а опікуються нею, вона віддає їм усе найкраще. Гармонія природи та людини перетворюється у духовню цінність. Адже тільки віддалившись від шуму міста та занурившись у красу природи, можна відчути у собі дух, який потребує наповнення. Природа наповнює душу спокоєм, радістю та силою, якої немає у місті. Коли людина відкривається назустріч природі, вона отримує безцінний духовний досвід. І стає кращою.