Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки.<span>Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та персики. Великі червоні полуниці хиляться низько до землі. Поступово «засмагають» у променях літнього сонця ще недавно зелені помідорчики. То тут, то там по арках зав’язуються огірки. Ціпкі колючі віти ожини стоять всипані солодкими темно-синіми, майже чорними ягодами. І так повсюди – буйство барв, свято плодючості, приємне відчуття тепла й затишку.</span>
Суржик — це неграмотне використання української мови, це мовлення, надзвичайно засмічене ... бо культурною завжди є тільки українська або російська мова, але аж ніяк не їх змішування! ... Тож і з того, і з другого боку ми нахапалися різних слів. ... Просто гидко слухати, як мову калічать!
Я 5 языков знаю тем более и украинский
Однорідні члени речення
<span>Однорідними називаються такі члени речення, які з'єднуються між собою сурядним зв'язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення. </span>
<span>Однорідні члени речення з'єднуються один з одним: </span>
<span>1) Сурядними сполучниками (сполучниковий зв'язок) та інтонацією: </span>
<span>Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний) ; </span>
<span>2) Тільки інтонацією (безсполучниковий зв'язок) : Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський) ; </span>
<span>3) Обома цими способами (змішаний — сполучниковий і безсполучниковий зв'язок) : </span>
<span>Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах) . </span>
<span>Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. Однорідні члени речення зазвичай виражаються однаковими частинами мови і однаковими формами. Проте в ролі однорідних членів можуть виступати різні частини мови: А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корнійчук) . </span>
<span>Однорідні члени речення можуть бути поширеними: Хмари пливли за вершини Казбека і затьмарювали місяць (В. Собко) . </span>
<span>У реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше: Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О. Войченко) . </span>
<span>Вимовляються однорідні члени речення з перелічувальною інтонацією однаковим тоном. </span>
<span>Якщо два однорідні члени протиставляються, то на першому інтонація підвищується, а на другому — знижується: Христина повернулась додому стомлена, але щаслива (Ю. Збанацький).</span>
Крутою дорогою прямуючи , попереду мало побачиш
Знаючи серце змії, Бог позбавив її ніг.
Тигра за хвісх. не хапай, а вхопивши, не відпускай