<span>«Він топтав свою осібну стежку по життю, відля-куючи від себе всяку людську симпатію».</span>
Всі ми протягом власного життя даємо оцінку іншим людям. Життя сповнене новими знайомствами, постійними новими людьми навколо. Ми починаємо знайомитися вже з дитячого саду, це продовжується і в школі. У якийсь момент знайомств нагромаджується так багато, що запам’ятати і простежити їх всі стає практично неможливо. Але які спогади та сприйняття людини ми зберігаємо в пам’яті? Далеко не з усіма вдається близько поспілкуватися, щоб зробити реальні висновки про людину. Дуже часто висновки робляться просто на підставі зовнішнього вигляду людини. Але чи правильно це? Різні особистості висловлювали різні думки щодо даного питання.Зокрема, Григорій Сковорода, який вважається просто найкращим українським філософом за всю історію нашої держави, висловив думку про те, що людину потрібно судити не по її обличчю, а по її серцю. Звичайно, цей вислів є переносним, тобто, під серцем мається на увазі не фізичний орган людського тіла, а скоріше добрий характер або вчинки людини. Під обличчям ж мається на увазі не зовнішність сама по собі, хоч вона і не маловажна, а скоріше, перше враження про людину. Дійсно, кожен з нас, напевно, стикався в житті з такою ситуацією: ми знайомимося з дуже ввічливою і приємною людиною, яке веде себе, здавалося б, правильно і гідно поваги. До неї якось автоматично проймаєшся повагою і цікавістю. Але з часом стає зрозуміло, що людина, незважаючи на свою загальну хорошу репутацію, іноді робить зовсім неналежні вчинки, виявляється, що вона ніяк не добра, а, швидше, орієнтована на отримання особистої вигоди, дивиться на людей лише з цієї точки зору. У цієї людини добра репутація, тобто особа, але серце у неї явно не добре. А тому не варто ставитися до такої людини з великою симпатією.Зворотні ситуації теж трапляються. Іноді хтось не подобається нам на перший погляд, враження про цю особу не найкраще. Але не варто поспішати з висновками і впевнюватися у власній правоті, варто почекати якихось вчинків цієї людини. І якщо у неї погана репутація, але вона, навпаки, здійснює дійсно добрі і правильні вчинки, то до неї варто ставитися по-доброму, позитивно і з великою повагою, тому що в цієї людини справді добре серце.<span>Я думаю, що суть афоризму Григорія Сковороди криється, насамперед, у тому, що не варто довіряти власному першому враженню. Потрібно дочекатися, поки людина покаже, яке в неї серце, вчинить певні дії і тим самим дасть зрозуміти все необхідне про її сутність.</span>
Серед героїв світової художньої літератури король Лір є одним з найвідоміших персонажів. Його образ став символом поруганного, ображеного батьківства. Прийнято вважати, що король Лір, обманутий невдячними дочками, гідний всілякої співчуття. Але не винен він сам у своїй трагедії? Спробуємо в цьому розібратися.
На мій погляд, сюжет трагедії В. Шекспіра «Король Лір» дещо нагадує казковий: у короля три дочки; старша і середня жадібні, дурні і безсердечні; молодша доброчесна, але до пори до часу їй доводиться терпіти несправедливе ставлення з боку близьких. Казкової видається мені і зав’язка цього твору. У багатьох народів в казках цар або король спеціально дає синам (женихам, невісток і т. П.) Завдання, призначає їм випробування, щоб перевірити їх розум, кмітливість або людські якості. Король Лір, вирішивши скласти з себе «ярмо турбот», вибрав досить оригінальний спосіб поділити свої володіння між трьома дочками:
Що таке справжня краса?ЗАЗВИЧАЙ нас приваблюють гарні люди. Але що робить когось по-справжньому гарним? Звісно, людина може дещо покращити свою зовнішність. Проте радикальні зміни часто завдають шкоди здоров’ю. Крім того, врода скороминуща: хвороби і старість панують над усіма і, на жаль, роблять своє. Однак кожен може розвинути справжню красу, внутрішню, яка дуже цінна і ніколи не зів’яне.Цінність внутрішньої красиБіблія запевняє нас, що Творець, Бог Єгова, високо цінує внутрішню красу. На підтвердження цього розгляньмо кілька прикладів.Єгова доручив пророку Самуїлу обрати з-поміж синів Єссея царя над Ізраїлем. Побачивши вродливого Еліява, пророк сказав: «Справді — перед Господом помазанець Його!» Однак Єгова сказав Самуїлові: «Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16:6, 7).Єгова обрав царем Давида — наймолодшого сина Єссея. У Біблії говориться, що Давид мав «гарні очі» і був «хорошого стану». Все ж він, очевидно, не був таким вродливим, як його старші брати. А втім, «Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі». Через свою недосконалість Давид зробив кілька серйозних помилок, але він мав добре серце і до кінця життя вірно служив Богові (1 Самуїла 16:12, 13). Немає сумніву, що Єгова любив його в першу чергу за внутрішні риси.Як же відрізнявся від Давида його син Авесалом! Хоча він був дуже гарним, однак не мав Божого схвалення. Ось що про нього говориться в Біблії: «Такого вродливого мужа, як Авесалом, не було в усьому Ізраїлі, щоб був так дуже хвалений,— від стопи ноги його й аж до верху голови його не було в ньому вади» (2 Самуїла 14:25). Честолюбний Авесалом зазіхав на трон свого батька і повстав проти нього. Він навіть зґвалтував Давидових наложниць. У результаті Авесалом накликав на себе Божий гнів і помер у муках (2 Самуїла 15:10—14; 16:13—22; 17:14; 18:9, 15).Що ви думаєте про Авесалома? Безперечно, його особистість відштовхує вас. Врода не компенсувала зарозумілості й невірності Авесалома і не вберегла його від загибелі. У Біблії згадується чимало приємних, мудрих людей, про зовнішність яких не сказано ні слова, адже найважливішою була їхня духовна краса.Внутрішня краса приваблюєЧи може внутрішня краса приваблювати інших? Георгіна, яка одружена вже близько десяти років, говорить: «Упродовж цілого подружнього життя я найбільше ціную в чоловікові чесність і щирість. Понад усе він прагне догоджати Єгові. Власне це спонукує його бути уважним і виявляти любов. Приймаючи якесь рішення, чоловік завжди бере до уваги мої бажання. І я відчуваю, що він мене цінує й по-справжньому любить».Деніел одружився 1987 року. Ось що він розповідає про свою дружину: «Вона дуже гарна жінка. Говорю так не лише тому, що вона приваблює мене своєю зовнішністю. Я люблю дружину за її риси. Вона завжди дбає про інших і намагається робити все від неї залежне, аби вони почувалися щасливими. Їй вдалося розвинути цінні християнські якості. Бути поряд з нею — це для мене велике щастя».У сучасному світі люди надають більшої ваги зовнішній красі, ніж внутрішній. Але нам не варто наслідувати їх. Пам’ятаймо, що досягти досконалої зовнішності нелегко, а навіть неможливо. До того ж це не найголовніше в житті. А втім, кожен з нас може розвинути привабливі риси і стати приємнішою особистістю. Біблія говорить: «Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена!» На противагу цьому «золотая сережка в свині на ніздрі — це жінка гарна, позбавлена розуму» (Приповістей 11:22; 31:30).<span>Святе Письмо вчить нас цінувати «заховану людину серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом» . Справді, внутрішня краса досяжна і значно важливіша від зовнішнь</span>
