Н.в. яблуневий цвіт
Р.в. Яблуневого цвіту
Д.в. Яблуневому цвіту
З.в. Яблуневого цвіту
О.в. Яблуневому цвітом
М.в. У яблуневому цвіті
К.в. Яблуневий цвіте
ноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка)
Літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Лепкий)
Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (Головко
<em>Хліб</em><em>, за добрим українським звичаєм, мав неодмінно лежати на столi. Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, потрібно пiдняти його, перепросити, поцiлувати і з’їсти.
Коли хтось знаходив на дорозi окраєць, не можна через нього переступати. Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi - птахам.
Народжується дитина —ідутъ iз хлібом. </em>
<em>Виряджала</em><em> </em><em>мати </em><em>сина</em><em> </em><em>в </em><em>дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього хлiба.
Вiдзначали весiлля з хлiбом-сiллю та весiльним короваєм.</em>
<em>Будували</em><em> </em><em>хату —неодмінно приходили з хлiбом.</em>
<em>Проводжали</em><em> </em><em>в останню</em><em> </em><em>путъ</em><em> </em><em>- з хлiбом</em><em>.</em>
Ответ:
Объяснение:
:
Її оточував яблуневий сад, який так рясно цвів, що в голові ставало пʼянко, від аромату ніжно/рожевих та глибин(н)о/білих квітів.
Ответ:
після народ живий " - " не потрібне
після "народна мова" коми не треба
після "тож" коми не треба!
солодко співна разом)