Вот и пришла чудесная весна!
Снег покрыл сухую землю.
В лесу необыкновенно тихо.
Блестящие хлопья снега лежат на заледенелых деревьях.
Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Слово походить від стцерк.-слов. рабъ (йому відповідало давньорус. робъ)[2], яким у слов'ян називали робітника-людину, яка виконує ту, чи іншу господарську роботу. Пізніше з появою у світі рабовласництва, це слово стало вживатись у значенні — людина, яка виконує свої обов'язки примусово, яка знаходиться у власності інших людей або організацій і яку можна розглядати як таку ж складову господарства як і худобу чи знаряддя праці, можна продати, обміняти, убити без її згоди.
У сучасному розумінні термін «рабство» інколи використовується для позначення суміжних категорій насильницького примушення людей для виконання певної роботи. В цьому розумінні правозахисні організації розробили певні критерії визначення сучасного рабства:
<span>Її діяльність контролюється іншими особами за допомогою насильства чи погроз його застосування.Вона знаходиться в певному місці і займається певною діяльністю не по своїй волі, а також позбавлена можливості змінити ситуацію за власним бажанням.<span>За свою роботу вона або взагалі не отримує платню, або отримує мінімальну оплату, що не покриває її потреб на захист, оздоровлення, лікування, освіту тощо.</span></span>Рабство виникло в доісторичні часи з переходом до відтворюючого господарства. Передумовами його виникнення стали надлишок виробництва — раб повинен виробити продукції більше, ніж спожити[3], і досить висока густота населення, при якій стає можливий організований примус до праці. Рабство поступово зникає із встановленням суспільних устроїв, при яких економічний примус до праці ефективніший від неекономічного, примусу прямим насильством. Однак, процес витіснення рабства розтягнувся на кілька століть, а в деяких державах, наприклад США, рабство довгий час співіснувало з розвиненим промисловим виробництвом. Нелегальне рабство в окремих частинах світу й окремих сферах життя існує ще й досі.
До часу написання Біблії рабство було вже добре встановленим суспільним інститутом. Рабство існувало в усіх стародавніх цивілізаціях від Стародавнього Китаю до доколумбових цивілізацій Америки. Рабами ставали боржники, бранці (полонені) на полях воєн, покарані злочинці, покинуті діти, діти рабів. Слід пам'ятати, що у Стародавніх Афінах від двох до чотирьох п'ятих усіх мешканців були рабами. Тобто, афінська демократія існувала за рахунок широкого використання рабів та перекладання на них усього тягару господарської, будівельної діяльності та підготовки до воєн.
<span>
</span>
<span>Однажды маленький мальчик Евсейка, — очень хороший человек! — сидя на берегу моря, удил рыбу.
Это очень скучное дело, если рыба, капризничая, не клюет. А день был
жаркий: стал Евсейка со скуки дремать и — бултых! — свалился в воду.
Свалился, но ничего, не испугался и плывет тихонько, а потом нырнул и тотчас достиг морского дна.
Сел на камень, мягко покрытый рыжими водорослями, смотрит вокруг — очень хорошо!
Ползет не торопясь алая морская звезда, солидно ходят по камням
усатые лангусты, боком-боком двигается краб; везде на камнях, точно
крупные вишни, рассеяны актинии, и всюду множество всяких любопытных
штук: вот цветут-качаются морские лилии, мелькают, точно мухи, быстрые
креветки, вот тащится морская черепаха, и над ее тяжелым щитом играют
две маленькие зеленые рыбешки, совсем как бабочки в воздухе, и вот по
белым камням везет свою раковину рак-отшельник. Евсейка, глядя на него,
даже стих вспомнил:
Дом, — не тележка у дядюшки Якова…
И вдруг слышит над головою у него точно кларнет запищал:
— Вы кто такой?
Смотрит — над головою у него огромнейшая рыба в сизо-серебряной
чешуе, выпучила глаза и, оскалив зубы, приятно улыбается, точно ее уже
зажарили и она лежит на блюде среди стола.
— Это вы говорите? — спросил Евсейка.
— Я-а…
Удивился Евсейка и сердито спрашивает:
— Как же это вы? Ведь рыбы не говорят!
А сам думает: «Вот так раз! Немецкий я вовсе не понимаю, а рыбий язык сразу понял! Ух, какой молодчина!»
И, приосанясь, оглядывается: плавает вокруг него разноцветная игривая рыбешка и — смеется, разговаривает:
— Глядите-ка! Вот чудище приплыло: два хвоста!
— Чешуи — нет, фи!
— И плавников только два!
Некоторые, побойчее, подплывают прямо к носу и дразнятся:
— Хорош-хорош!
Евсейка обиделся:
"Вот нахалки! Будто не понимают, что перед ними настоящий человек…"
<span>И хочет поймать их, а они, уплывая из-под рук, резвятся, толкают друг друга носами в бока и поют хором, дразня большого рака :</span></span>