Вода - це джерело енергії для людини.Без води людина не може прожити більше двох днів,це дійсно дарунок природи для людства.
Дніпро - найбільша річка України і одна з найбільших у Європі,вона протікає через північ,центр і південь України.Дніпрол має багато приток.На цій річці побудовано багато водосховищ,АЕС,ГЕС.Саме водами Дніпра багато людей поливає свої сільськогосподарські угіддя.
Отже, без цього дарунку природи людина не може вижити у цьому світі.БЕРЕЖІТЬ ВОДИ УКРАЇНИ!
Я іду в школу.
я люблю учетилів.
-здравствуйте ,чем я могу вам помоч?
-здравствуйте, у моей собаки аллергия на химию. Дайте пожалуста что нибудь натуральное из ягнёнка.
- Сейчас принесу.
Продавщица приносит несколько упаковок и даёт женщине в руки и она прожодит на кассу,пробивает продукты ,оплачивает. И стоя около двери собираясь уходить кричит
- Всего доброго
н тисяча дев"ятьсот двадцять перший
р тисяча дев"ятьсот двадцять першого
д тисяча дев"ятьсот двадцять першому
з тисяча дев"ятьсот двадцять першого
о тисяча дев"ятьсот двадцять першим
м (на) тисяча дев"ятьсот двадцять першому
Я слухаю джмелика
Як приємно лежати в траві та слухати, що відбувається довкола. Ось далеко промчало авто. Десь угорі на дереві обізвалася синичка: цінь-цінь! Ніби каже: «Поглянь, я тут!» У траві, якщо лежати й уважно її розглядати, можна побачити безліч різних комашок, жучків, маленьких метеликів. Та раптом серед мовчазного трав'яного населення я почув дивний звук. Спершу подумав, що то десь далеко у високостях літак летить собі. Аж ні, це десь поруч! Роззираюсь і завмираю від несподіванки, бо прямо переді мною сів на квітку джмелик. Він був ще невеличким, я подумав, мабуть, він перший раз вилетів знайомитися зі світом. Джмелик був так близько, що я мав нагоду роздивитися його з усіх боків. Він був такий собі — «качок» — товстенький, серйозний, діловий. Чорні лапки миттю ніби прилипали до пелюсток квіток. Чорні оченята поблискували на його голові, а вусики-антени щось вишукували в просторі. І звичайно ж, дуже красиве волохате вбрання в чорну та жовту смужечку. Мені здалося, що джмелик насолоджувався своїм приглушеним дзижчанням і продовжував вкотре перелітати з квітки на квітку. А може, він співав пісню й був вдячний мені як слухачеві.
Я лежав у траві і слухав джмелика.
