На вулиці беззахисний хлопчик.
Колись він був беззубий.
Відаль між домом і школою.
1.Катерино,серце моє!
Лишенько з тобою!
Де ти в світі подінешся
З малим сиротою?
2.Не хочу я панувати,
Не піду я,мамо!
Рушниками, що придбала,
Спусти мене в яму.
3.Плавай,плавай,лебедонько,
По синьому морю,
Рости,рости,тополенько,
Все вгору та вгору!
4.Сини мої,гайдамаки!
Світ широкий,воля,-
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
5.Ой Дніпре мій,Дніпре,широкий та дужий!
Багато ти,батьку,у море носив
козацької крові;ще понесеш, друже!
6.Вибачайте, люде добрі,
Що казацьку славу
Так навмання розказую,
без книжної справи.
7.Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що,мамо, гинеш?
8.Чигрине,Чигрине,
Мій друже єдиний,
Проспав єси степи, ліси
і всю Україну.
9.Ой тумане,тумане, -
Мій латаний талане!
Чому мене не сховаєш
Отут серед лану?
10.І вам слава,сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Уникайте порожньої риторики. Мова повинна бути змістовною, насиченою об'єктивної та систематизованою інформацією, а простіше кажучи - розумною. Плавна, гладка, солодкоголоса мова самозакохано дурня дратує слух і ображає розум 1) доступність викладу (добре виступає не той, хто говорить, а той, кого легко слухати).
2) гранична стислість і ясність (не говорите "з бухти-барахти", манері "навколо так близько" і не "бурчите собі під ніс"). Потрібно виступати так, щоб слів було відносно небагато, а думок, почуттів, емоцій - багато.
3) єдність форми (стилю і змісту);
<span>4) про емоційність і виразність. Дайте волю своїм емоціям, ефективно варіюйте силою голосу і тону - вона має те підвищуватися, те знижуватися, як поверхня моря</span>
1: Хто - підмет, цурається - присудок, мови - додаток, своєї - означення
2:Сам - підмет, стидається - присудок, себе - додаток
