Я тобі напишу у формі невеличкої казочки))
Стояло в діжці тісто, звичайне ліпке тісто. Вправна господиня відірвала від нього гарний шмат та й у піч його. Вогонь - батько, почав підрум'янювати тісто, щоб воно було золотаво-жовтого кольору, як те сонечко, що усіх своїм теплом зігріває. І петертворилося тісто у золотавий буханець. Стало йому дуже спекотно у вогні, але вправна господиня вчасно забрала його з печі й поклала на стіл охолоджуватись. Ось так і народився золотавий буханець.
Вибач, більш нічого не можу придумати, сподіваюсь, це допоможе.
Не метена - дієприкметник виступає присудком
Невченому - слово можна замінити синонімом "вчений".
Не біжить, не доженеш - не з дієсловами пишеться окремо.
А можно по-русски написать, а ты потом переведешь?
Жив був хлопчик Коля. Він жив з мамою, татом, старшим братом. Папа з братом поїхали на роботу, а мама збиралася піти в магазин. Перед відходом вона покарала йому що
- Коля тільки не їж цукерки і не чого не розбийте.
- Добре мама-відповідає Коля.
Мама пішла. Коля спочатку пограв в машинки, почитав книжку, але потім він захотів солодкого. Він пішов на кухню і поставив табуретку до шафки. Трохи встав на носочки і дістав вазу з цукерками, але він випадково впустив блюдце, яке стояло біля вази. Тут Коля згадав про слова мами і дуже злякався. Він сховав осколки, поставив вазу з цукерками на місце і пішов в кімнату. Увечері прийшла мама, відкрила шафу і бачить що немає блюдця. Вона покликала Колю.
- Син, іди но сюди.
- да, мама.
- Де блюдце ?.
- Я його розбив.
- ая яй, я ж тобі казала. -
прости мама, я більше так не буду.
Мама його пробачила і все стало як раніше
День був:ясний,сонячний,теплий.Цей день відкрив мені багато цікавого.
У день ми з друзями пішли на річку. У день мені подарували новий телефон.
