Нам усім потрібно допомагати дорослим, тому що вони тяжко працюють цілими днями. Ми повинні питати їх, чим допомогти,а не чекати, щоб вони нам про це говорили. Треба мити посуд, прибирати, а не тільки гратись. Треба поважати дорослих.
Означено-особове:
<span><em>Сьогодні </em><em>піду</em><em> в гості. </em></span>
Прокидаюсь на березі Дніпра під дубом.
Неозначено-очобове:
<span><em>Наш виступ </em><em>покажуть</em><em> по телевізору</em></span>
Прийшла весна. Прокинулися тварини. Розквіли абрикоси, наповнюючи повітря солодким ароматом. Птахи, радіючи, співали від ранку до ночі. Де-не-де почали зеленіти ніжні маленькі листочки. Усе раділо. І природа, і люди. Людям теж було приємно зустріти весну. Вони зустрічали її з посмішкою на вустах.
Весна немов взяла у руки палітру і почала малювати велику картину. Мазок за мазком, потихеньку ця пора року змінювала усе навкруги. Незабаром вона передасть палітру іншому художнику.
Не судите строго, кек :>
Хліб...
Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб.
Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.
Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: "Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь". І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.
І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.
Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.
Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.
Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб:
Як їсте ви паляниці,
Калачі смачні їсте,—
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за це!
Для кожної людини щастя - це сім'я. Кожна людина хоче отримувати підтримку від своїх рідних людей. Деякі люди вважають, що щастя тільки в грошах, але це зовсім не так. Щастя - це коли приходиш додому і тебе зустрічають рідні люди, з ким можеш поговорити про свої проблеми. Тебе завжди підтримують і дадуть гарну пораду. Багато людей не цінують те, що є в них. І це дуже прикро, бо саме цінне знаходиться з ними поруч. Мене щасливою робить те, що мене люблять такою, яка я є.
надеюсь, помогла. ;)