1.Ми поїхали на чужину, покинувши рідний край.
2.Засмутившись, дід не міг стримати сліз.
3.Не зможемо ми споглядати на вільний, некріпацький захід сонця, повернувшись у найми.
4.Розглядаючи картини генія, ми зрозуміли, що такої людини не було і бльше не буде!
5.Проснувшись, дівчатка не пам'ятали, ле опинилися.
6.Задумуючись над сюжетом, я не встигла побачити головне.
7.Піде у вічність герой, сказавши слова, які не зітруться з пам'яті ще декілька поколінь.
8.Співаючи, ідемо в далеку путь.
9.Незважаючи на обставини, він рушив з мечем у бій.
10.Нічого більше не чула й не бачила Марійка, занурившись з головою у воду.
Голос-корінь, о- суфікс
за-префікс,воювати-корінь
ви-префікс. їзд-корінь
Під моїм вікном росте стара яблуня,яку я пам'ятаю ще з дитячих років. Коли приходить весна,вона,висока та ніби-то поважна,зацвітає ніжними рожевими квітками з неповторним ароматом.Пройшло літо,наближається осінь,і моя рідна яблунька вже уся в соковитих,червонобоких яблуках.Їх настільки багато,що деякі віти дерева загнулися аж до самої землі під важкою ношею. А які то яблуки!Смачні,соковиті,ароматні,вони навівають мені спогади про вже минуле літо.
Н.триста шістдесят дев*ять
Р. трьохсот шістдесяти(десятьох) дев*яти(тьох)
Д. трьомстам шістдесяти(десятьом) дев*яти(тьом)
Зн. Н або Р
0. трьомастами шістдесятьма(тьома) дев*ятьма(тьома)
М. на трьохстах шістдесяти(тьох) дев*яти(тьох)