Я лежав на дивані, спрямувавши очі в стелю і заклавши руки під потилицю
Вийшовши за воротами, ми звернули праворуч, і побрели не поспішаючи по м'якій, курній дорозі.
За степи, вздовж і впоперек, спотикаючись і стрибаючи, побігли перекоти-поле
Коли ми пишемо слово"Земля" з великої літери, то розуміємо цілу планету стала обителлю безлічі живих істот
Осінь увійшовши в свої права, повела себе спочатку суворо.
Сус-пільство.
суспіль-ство.
Мати - берегиня роду
<span> Мати, матінко, матуся - ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою... З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. </span>
<span> Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття; дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від невірного кроку? А так легко помилитися і піти не тою стежкою, а ще й гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії. </span>
<span> Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов'язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято - ти закінчив школу, і перед тобою простеляється багато шляхів... так обери свій єдиний шлях на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе. Покидаючи материнську оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона зробила для тебе... </span>
Казка про друзів
Жили якось друзяки котик мурчик та песик крутько .Були вони найкращими друзями все робили разом. Спочатку між ними були негаразди але згодом все владналося.
Сумно сидіти на одному місці той вирішили піти у похід. Довго блукали вони лісом у пошуках гарного місця для відпочинку.Але через деякий час знайшли.Прошли дні...Неділі...Місяці...Та вирішили піти на полювання бо їжі не було.Але зненацька хтось їм кугнув.Мурчик та крутько перелякалися.То була чарівна квітка під назвою ,, Бажання".Ця квітка виповнювала 1 бажання кожного.Довго роздумували нерозлучні друзі що загадати.Тай вирішили.
-Перепрошую, чарівна квітко чи не проти виконати наші бажання?-відповів крутько.
-Авжеж, яке?
-Ми хочемо багато їжі-відповіли в один голос котик та песик.
Авжеж , тримайте
Дякую
А друге наше бажання. ..Чи не проти ви жити з нами?
НІ
ну тоді гайда додому
Друзяки прибирали за чарівною квіткою.А їй це подобалося. Відтоді влни жили у мирі та злагоді.
<span>Часто всі задумуються про те, що насправді таке
мова, для чого вона потрібна? Та яку роль відіграє в житті кожного
громадянина нашої України. Адже мова – це не тільки пустий звук, і не
краплина в безмежному просторі океану, а безмежний простір, який оточує
кожного жителя цього простору, саме мова дає надію коли стає холодно і
ви в темному лісі.
Звісно, ми не можемо судити про те, що мова
для всіх така важлива, унікальна. Не всі приймають її, люди з одного
боку нічого не втрачають, коли спілкуються на зовсім іншій, чужій мові,
але з іншого боку вони втратять лише одне, найголовніше – духовну та
моральну цінність нашого народу.
Нерідко, ми з вами бачимо те,
що наша, українська мова та інші, сусідні створюють велику сварку із-за
мовних політичних спекуляцій, ми вважаємо, що це не припустимо, адже
політики самі повинні розібратися в своїх справах, в своїх питаннях.
Мова не повинна служити для створення різних, політичних та соціальних
конфліктів.
Розв’язати задач, що для мене рідна мова - дуже
важко, адже всі можуть сказати: що рідна мова, це та, на якій ми
думаємо, спілкуємось, це мова батьків, але не кожен є тим самим
патріотом, який ніколи не зрадить своїй рідній мові.
Для мене –
українська мова, дуже важлива. Адже саме її я вивчав с самого народження
і до сих пір. Рідною для мене мовою, є українська, хоча іноді я
розмовляю и спілкуюся на іншій мові, тільки тому що так вимагають
обставини. Я вважаю, що не важливо – чи ти українець чи ти росіянин, ти
повинен розмовляти на своїй, рідній мові – адже мова, це духовне
багатство всього народу.</span>
