1)Не кидай іскри в солому :і сама згорить ,і село спалить.
2)Закон життя один:вірно служити своїй державі.
3)Раптом моє серце тенькнуло, опустилось трохи вниз і радісно завмерло ,тому що невдалік від отруйного стебла воронячого ока стоять два близнюки -червоноголовці.
Перевищити в чомусь міру
Шанувати
Той кого важко обмануть
Брехати
Казка про дорожні знаки
Жив-був чоловік, і звали його Іван Петрович. Як і багато інших чоловіків, він мав авто. Якось поїхав він зранку на роботу, не помітив знака "обгін заборонено" і обігнав інше авто. Зупинив його інспектор та штраф виписав, бо не можна правила дорожнього руху порушувати.
Їде чоловік далі, а настрій у нього гірше нікуди. "Все через той знак, щоб його і всі ці дорожні знаки біси забрали!", - сказав чоловік. І раптом сталося диво: зникли всі дорожні знаки. Або, мабуть, тільки він їх перестав бачити? Не помітив цього Іван Петрович, доїхав до роботи, а його у відрядження посилають у сусіднє місто.
Поїхав чоловік у це місто. Їде і зрозуміти не може, де ж йому повертати, бо знаку не бачить. Довго плутав він, ніяк повороту знайти не міг. В'їхав до міста - і ніяк вулицю потрібну знайти не може. Не знав він, що дорожні покажчики для нього теж зникли. Аж раптом їде він, а на дорогу школяри вибіжали - ледве встиг загальмувати. "Ой, лишенько, так тут школа!", - схопився за серце Іван Петрович. "А де ж знак "Обережно, діти"? Де ж цей знак, коли він так потрібен, я ж ледве лиха не накоїв!".
І тут згадав чоловік, як на дорожні знаки лаявся і хотів, щоб зникли вони. "Неправий я був", - сказаів собі Іван Петрович. "Дорожні знаки дуже потрібні, без них важко". І з'явилися всі знаки знову. Доїхав додому Іван Петрович, і більше ніколи не порушував правил дорожнього руху і за дорожними знаками стежив.
Це була осінь,ранок. Моя мама пішла в університет, вона була лише на першому курсі. Коли вона зайшла в аудиторію, то побачила нового студента. Мама одразу з ним привіталась. Новий учень також з нею привітався, й дуже щиро посміхнувся. Мама підсіла до своєї подруги, і спитала про нового учня. Подруга розказала, що він перший день у цьому університеті і його звати .... .
Коли все закінчилось, то ..... підійшов до моєї мами й привітався знову, і спитав, чи може він її провести. Мама відповіла- так. Він почав розказувати про себе, мама також. Молодий чоловік почав дарувати мамі подарунки, квіти та весь час проводити її до дому. І якось він їй сказав, те що вона йому подобається, і мама також відповіла взаємністю.
Коли вони закінчили університет, то вони одружилися. З"явився\лась в них хлопчик\дівчинка, тобто я. Це історія моїх батьків.