<span>Мабуть я заблукав,-подумав Сергійко ,опинившись перший раз у місті Прикметника.Якесь дивне місце,ні душі навколо.Лише літери."Куди я потрапив?Хочу додому."-тихенько промовив Сергійко.Хлопчик похлипуючи блукав вуличками.Раптом все навколо загуркотіло,дмухнув сильний вітер і якимось дивним чином перед ним з'явився чоловік."Ви хто?"-запитав хлопчик."Я-король цього містечка,пан Прикметник.Я давно на тебе чекав!"
"На мене?"-здивувася він."Так,так,саме на тебе!Це ж ти не хочеш вчити українську мову?Не знаєш хто такий іменник!Глузуєш над ним,кажеш що він зовсім не потрібний і взагалі не цікавий.Зараз він сидить у моєму кабінеті і плаче,адже думає що всі навколо тільки ображають його.Ось як ти будеш розмовляти з друзями якщо іменник образиться і вирішить піти з посади.Настане хаос.А все через тебе!"
"Невже це справді я винний?Якщо дозволите,я б хотів вибачитися перед паном Іменником,я не хотів його образити.Я справді не подумав про наслідки,і зовсім не хотів робити йому боляче"
"Звісно,ходімо!"
Іменник дуже зрадів,що хлопчик усвідомив свою провину.Вони разом попили чай з цукерками,поговорили.І з того часу Іменник став хлопчику кращим другом.На вихідних Іменник допомагав Сергійкові з уроками з української мови,а Сергійко в свою чергу частував його солодощами.Країна Прикметника нарешті жила мирно,і в ній часто було чути сміх та веселощі мешканців.</span>
1.Н- Сергій Васильович Коваленко
Р- Сергія Васильовича Коваленка
Д- Сергію Васильовичу Коваленку
З- Сергія Васильовича Коваленка
О- Сергієм Васильовичем Коваленком
М- на Сергію Васильовичу Коваленку
К- Сергію Васильовичу Коваленку
2. Н- <span>Світлана Василівна Коваленко
Р- Світлани Василівни Коваленко
Д- Світлані Василівні Коваленко
З- Світлану Василівну Коваленко
О- Світланою Василівною Коваленко
М- на Світлані Василівні Коваленко
К- Світлано Василівно Коваленко
3. Н- </span><span>Андрій Тимофійович Ковальчук
Р- Андрія Тимофійовича Ковальчука
Д- Андрію Тимофійовичу Ковальчуку
З- Андрія Тимофійовича Ковальчука
О- Андрієм Тимофійовичем Ковальчуком
М- на Андрієві Тимофійовичу Ковальчуку
К- Андрію Тимофійовичу Ковальчуку
4. Н- </span><span>Антоніна Тимофіївна Ковальчук
Р- Антоніни Тимофіївни Ковальчук
Д- Антоніні Тимофіївні </span>Ковальчук<span>
З- Антоніну Тимофіївну </span>Ковальчук<span>
О- Антоніною Тимофіївною </span>Ковальчук<span>
М- на Антоніні Тимофіївні </span>Ковальчук<span>
К- Антоніно Тимофіївно </span>Ковальчук
Калиновий кущ навесні Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом краси, ніжності. Весною вона розквітає і стає гарною, мов дівчина в білому вбранні.. Зелене листя тільки покращує відчуття краси. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли червоніють її ягоди. Ягоди калини люблять і люди і птахи. Вони дуже корисні. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок. Калина – це слава рідної землі, батькової хати...
Хто зустрічав сонце над Бугом, той пам'ятає, як прокидається ця чудесна дитина зеленого Поділля,ясновода лагідна. Десь там, над роздоллям полів, видзвонює жайворонок, а тут, над річкою- тишина і залишки нічного морозу. Не тріпоче листя на одинокій вербі- вдовиці, що завмерла над холодною безоднею. Навіть в очеретах не чути швмотіння, ранковий вітер ще гуляє над кронами лісових дерев, не спускається в низи. Нерухомо затаївся у верболозах рибалка, пильно слідкуючи за поплавком.
[-=0-/-0] другий склад наголошений, 5букв,5звуків.
Гніздо.