Усі загинуть тому що коли лід вкриває річку то тепло усім хто в річці, а льда нема в дуже холодно і від холода всі гинуть
[ви знайете йак липа шелестит'
у м'іс'ачн'і весн'ан'і ноч'і
кохана спит']
Хліб завжди цінується українцями. Усі розуміють, що без хліба людину чекає голод.
Про нього складено багато прислів'їв та приказок. Він усьому голова. Хлібом-сіллю на вишитому рушнику гостинні українці з давніх часів зустрічають дорогих гостей. Вміють випікати смачні та запашні короваї, хлібини, калачі. Наші предки ніколи не залишали на столі крихти хліба. Коли падала хлібина, піднімали її й цілували за життя, що на ньому тримається. Бо зернові рослини, які дають хліб, смачною випічкою та кашами годують людей, а кормом - домашню худобу.
До хліба повинне бути дбайливе ставлення.
1. Осінь - підмет; фарбувала, прикрашала - присудки однорідні; кленам, крони, їм, багрянцем, скроні - додатки.
2. Вітер - підмет; торкає - присудок; прозорий, вогкий - означення; мене, крилом - додатки.
3. Літо - підмет; кладе - присудок; гостинне, достиглих, солодких - означення; пучечки, суниць - додатки; на долоні - обставина.
Народу України - Етносу України
Цивілізації світу - Суспільства планети
Народний талант - Народної майстерності
Орнамент з рослин - візерунок, оздоблення з рослин
Рук людини - долонь людини