<span> Пропоную дібрати такі синоніми до поданих слів:
Радісний - осяйний, веселий, щасливий;
ввічливий - культурний, коретний, делікатний, уважний, привітний;
думати - міркувати, гадати;
завірюха - хурделиця, заметіль;
повільно - поволі, нешвидко. </span>
1. Лише відносні прикметники записано в рядку
В ситцевий хімічний зимовий
2. Стилістичну помилку допущено в реченні
Г Розділові знаки в простім реченні - правильно: в простому реченні
Я іноді замислююся над тим, чому читати книгу цікавіше, ніж дивитися фільм? Потім розумію: читаючи книгу, я представляю героя таким, яким малює його моя уява. Як часто буває таке: після прочитаної книги подивишся фільм і розчаруєшся - герой зовсім не такий, яким я його уявляв...
У книг є ще одне достоїнство: я можу читати думки героїв. Адже це так здорово! Мені подобається, що книгу можна читати коли захочеш, або коли є час. Що її можна взяти із собою куди завгодно. Хіба це не прекрасно?
За ті 5 років, що я вмію читати, я познайомився з різними книгами - від казок, історій із життя школярів до містики й детективів.
Я хочу розповісти про детективи. Багато хто вважає читання детективів порожнім витрачанням часу: кажуть, детективи нічого не вчать. Я хочу посперечатися із цією думкою. Недавно я прочитав серію дитячих детективів автора Д. Соболя. Це невеликі заплутані історії без розв'язки. Доводиться самому шукати відповідь на питання, хто ж злочинець. А якщо в мене не виходило дійти до істини, то наприкінці книги я знаходжу відповіді, які мене дивували своєю простотою.
Ці книги навчили мене спостережливості. Я довідався багато цікавого: виявляється, увігнуті поверхні перевертають зображення, червоні предмети при синіх ліхтарях здаються чорними й багато іншого.
<span>Я сподіваюся, що в житті книги будуть зі мною завжди, тому що в століття комп'ютерів і передових технологій усе ще важливо мати добре серце, бути порядною, а не тільки тямущою людиною. І книги мені допоможуть орієнтуватися в цьому дуже складному й такому цікавому світі.</span>
Моя сусідка тримає у своєму дворі гусей. Всі вони сірі, окрім одного красеня. Один з її гусей — це великий білий ватажок. Всі інші птахи ходять за ним та слухаються його.
Цього гусака прозвали Паничем. У нього довга, граціозна та міцна шия. Така шия відрізняє гусей від качок, що мають шийку коротку. Очі в нього маленькі, блискучі та схожі на ягідки. Панич має також міцні лапи блідо-оранжевого кольору, такий же міцний та виразний дзьоб, горду королівську поставу. Він виступає двором серед інших домашніх тварин неначе дворянин, та й годі!
Іноді гусак літає двором, при цьому ґелґотить, розмахує сильними крильми. Пух летить двором, сміття розлітається під ногами, коли гусак “ганяє вітер”. Літає він завжди неочікувано, тому, побачивши гуся, злякані дурні качки та курки кричать, сокочуть та розбігаються всюдибіч. “Знов Панич зараз шуму наробить!” - каже господиня, коли бачить, що гусак збирається розім`ятись.
Гусак полюбляє плавати у річці, це він добре вміє. Тільки й видно під час плавання, як він працює лапками у воді! Його дуже шкода різати, адже всі домашні гуси чекають на таку долю. Якщо ж гуся заріжуть, я завжди буду його пам'ятати.
<span>
<span /></span>
