Після того як я приніс малюнок зі школи, мама попросила намалювати їй портрета.
Дівчинка мені подарувала камінець на щастя.
-Доброго дня! - привітався до учнів тренер Микола Леонідович, - як самопочуття, готові до тренування?
-Так, Микола Леонідовичу! - вигукнули діти в унісон.
-Так..хто відстутній? - задав запитання тренер.
-Олеся Кіріченко, Артем Григор'єв та Степан Ромашкін.
-Хм..що це з ними? - запитав він, але в відповідь отримав мовчання, - добре, розпочинаємо тренування!
Моя вулиця невеличка, але охайна.
Сусіди милі та добрі. Єсеніна дуже гарна, особливо восени, коли вона одягає найкразу сукню, і просить всіх зупинитися та подивитися на її красу. Весною вона ще та краля, її зелені коси так і розгойдуються н авітрові, просячи помилуватися і похвалити. А ніжні очі фіалок си підсніжників.... Ото справжня розкіж. А п*янкі запахи квітів, чи то дзвінка пісня братика-соловейка. Усі це тримає в собі одна з найменших вуличок мого села