Довгі ноги, довгий ніс,
По болоті ходить скрізь.
(Лелека)
Стоїть корито,
Повне води налите.
(Ставок)
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати.
(Вітряк)
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина)
Списати - писати (префіксальним способом)
Бачитися - бачити (суфіксальним способом)
Всюдихід- всюди ходити (способом скдадання)
Вічно - вічність (безафіксним спообом)
Дальше не знаю, и не забудь позначити корені в словах
<span> Трава молодіє на очах, набирає зеленої сили. Усе навкруги звеселяє веселий щебет птахів. Вони повернулись із теплих країв. Більшість дерев вкриваються дрібним білим цвітом. Тільки грушка вносить рожеві барви у біле покривало. Ароматними квітковими пахощами наповнюється весняне повітря. У цю пору дбайливі господарі замалюють білилом частину стовбурів, щоб захистити дерева від шкідників. З трави піднімають свої голівки ранні квіти.
це все нам робить наш весняний сад</span>
Є на світі білому гарна країна - Лексика називається. Багата вона на великі та малі міста, мальовничі села. Живуть в тих містах та селах люди працьовиті, веселі, талановиті.
Одного дня королева Лексики влаштувала свято. Запросила вона всіх своїх підданих.
Почали збиратися гості. Приносили свої вироби, музики грали, дівчата та хлопці кружляли в танку. Гарно!
Та ось одному парубку Антоніму все не так: цукерки кислі, музика сумна, дівчата потворні, свято погане. Попсував усіи настрій. Виступив на захист інший парубок Синонім. Каже Антоніму, що дівчата красуні, музика пречудова, свято прекрасне. Та де там! Ніяк не поступається Антонім. Прийшов на допомогу Омонім. (Далі фантазія скінчилася, дофантазуйте. перепрошую)