На мою думку це прислів"я дуже яскраво вказує нам на те, як важливо діяти разом. Дружба завжди цінувалася серед людей в повсякденному житті, в родині та на полі бою. Також можна розтлумачити це як зразок міцних родинних стосунків і наслідок, якщо ці стосунки ворожі ,неприязні. Крім шкоди, зла і лиха від цього ми нічого не побачимо. В українському фольклорі дуже багато і колоритно представлений розділ прислів"їв про дружбу.
Оного разу ми з друзями пішли у ліс.
-Іванко як це ми не зробили цього раніше?-запитав Олексій.
-Не знаю!
-Тут стільки грибів!
-Спраді.
-Ой іванку а хто це йде?
-Ой та це ж мавка!
-З того місця ми швідко накивали п'ятами!
Зібрано, викопано, зрізано--однорідні присудки. На городах--обставина. Гарбузи, картопля, капуста--однорідні підмети. На грядках--обставина
Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг – п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно. Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка, хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).