Ось і завітала чарівниця осінь.
Дерева у саду стали жовто-багряними. Деякі скинули вже золотаве листя та стоять оголеними, а на них виблискують соковиті яблука, мов червоні ліхтарики. Трава стала темно-зелена, суха, пожовкла. Подекуди навіть чорнява. Птахи перестали співати свої пісні , багато з наших пернатих друзів ще раніше відлетіли в теплі краї. А ті, що залишились, тихенько чекають зимоньку. Ця пора принесла людям багато роботи у саду. Треба зібрати щедрий урожай яблук та груш , почистити сад від опалого листя.
Осінь можна назвати чарівницею, бо вона, мов чарівний маляр, цікаво та барвисто замальовує наші сади.
<span>Не біжи, не читай, не ходи, не роби, не їдь, не сиди, не говори, не дзвони, не барись, не бери, не давай, не ший, не носи, не пити, не тужити, не кричати, не купатися, не співати, не виконувати, не думати, не любити, не літати, не дружити, не жити, не повторювати, не сіяти, не допомагати, не стояти, не рости, не писати.</span>
Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неускладнене
Так, доводилося. На жаль, зараз дуже багато лінивих людей.Звісно, що важливої справи з такими людьми не буде. Або якщо і буде, то дуже погано. А як ми знаємо, що краще нічого, а ніж нікудишня робота.