На мій погляд, зараз романтиків дуже мало. Дитина ніяк не може стати романтиков, хіба що для мами. Кожна жінка любить романтику і завжди це дуже приємно.
Я гадаю, що романтика це дуже добре, а якщо до романтики увімкнути ще й фантазію то буде зовсім добре.
*пишу от твоего имени*
<span>Хоч я і не можу кожен день дарувати квіти своїй матері, по-перше я чоловік і я повинен робити так, щоб моя матуся була щасливою</span>
Письменник історично правдиво у своїй повісті показав шляхи, якими йшли монгольські орди на руській землі, а також відобразив події весни 1241 року, згадав битву з ворогами на річці Каті 1223 року.
Хтось сказав, що природа дає людині душу й тіло, а книга утверджує її розум . І з цим важко не погодитися. Адже погляди на життя,ставлення до людей,інтереси і смаки,запити і потреби дорослої людини залежать від якості тих книжок,які вона прочитала в роки дитинства і юності . Художні твори впливають на становлення характеру людини,на розумові,моральний і естетичний розвиток.
Коли ми були маленькі і не вміли читати,нам читали батьки . Перші книги які нам,це були казки. Потім ми пішли до дитячого садочку, в якому наші вихователі читали багато творів про тварин,які безумовно впливали на наше ставлення до живих істот. Ці книжки, нас вчили, що неможна знущатися над тваринами, а навпаки їм треба допомагати.
Коли ми пішли до школи ми читали вже самі. Це були вже-більш пізнавальні книжки, читаючи які, ми глибше пізнавали історію і звичаї свого народу, переживали за позитивних героїв. Вони вчили нас, як потрібно себе поводити в тому чи іншому випадку, як самовіддано любити Батьківщину,людей.
Це говорить про те, що книга-джерело мудрості, із якого ми черпаємо знання все життя !
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.Спільне горе гарних людей єднає, а погані, навпаки, намагаються нажитися на чужих нещастях. Зустрічалися Климкові на шляху до Слов’янська і такі люди. Наприклад, Бородач з базару, який хотів за безцінь придбати плаття вчительки, і ворожка, і поліцаї. Та попри все, добрих людей було набагато більше навіть у важкі часи війни. Якщо б не доброта людей, навряд чи хлопчик пройшов би усю відстань до міста. Та й сам Климко виявляє не менше доброти і сміливості. Він, ризикуючи життям, врятовує незнайому дівчину від Німеччини, назвавши її сестрою, відмовляється від спокійного і ситого життя у тітки Катерини, яка виходила його у гарячці і хотіла навіть усиновити.<span>Зараз, на щастя, життя не потребує від нас надзвичайного героїзму, але просто чинити добро, виявляти порядність і чуйність – це те, що може робити кожен з нас, те, до чого повинна прагнути кожна людина.</span>
<span>це план 1 Волохаті люди 2 Чорний велет- людожер 3 Смерть капітана 4 Мудрі слова Синдбада 5 Порятунок 6 Людожерка 7 Втеча 8 Дракон 9 Розум рятує життя Сендбадові 10 Повернення додому</span>