ANKA5454 12 минут назад
natashashutko
Практичне значення поділу юридичної відповідальності на види обумовлено положенням ст. 61 Конституції України, за якою за одне правопорушення не можна двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду. З цього випливає, що за одне правопорушення в принципі можна притягати до відповідальності різних видів. Між тим, особа не може бути притягнута і до майнової відповідальності різних видів (цивільної та матеріальної) за одне й те саме правопорушення - адже якщо вона відшкодовує заподіяну шкоду в рамках певного матеріального відшкодування.
<em>а, б- личная; </em>
<em>в, г- общая совместная;</em>
<em> д-е, е- общая совместная;</em>
<em> ж- общая
совместная, но может быть признана судом личной;</em>
<em> з-общая совместная</em>
Правовое обучение (специальная подготовка и обучение в высших и средних специальных учебных заведениях, в школе);правовая пропаганда (правовое воспитание населения в лекториях, общественных консультациях, телевидением, другими средствами массовой информации и т. д.);правовое воспитание правонарушителей правоприменительными (правоохранительными) органами (правовоспитательная деятельность органов внутренних дел, суда, прокуратуры, органов, исполняющих наказание, и др.);юридическая практика (особенно важна для практикующих студентов, которые получают знания в результате непосредственного участия в правоприменительной деятельности).
Я конечно же подумаю, но я не вижу тут вопроса Сер
Сучасні демократичні держави (а бути демократичною державою є престижним) доповнюються низкою інших ознак і принципів:(1) додержання прав людини, їх пріоритет над правами держави;(2) конституційне обмеження влади більшості над меншістю;(3) повага до прав меншості на власну думку і її вільне вираження;(4) верховенство закону;<span>(5) поділ влади та ін.</span>Демократія ніде і ніколи не існувала без держави. Реально демократія є формою (різновидом) держави, яка характеризується, щонайменше, такими ознаками:1) визнанням народу вищим джерелом влади;2) виборністю основних органів держави;3) рівноправністю громадян і насамперед рівністю їх виборчих прав;<span>4) підкоренням меншості більшості (перших останнім) при прийнятті рішень.
</span>
