Моя школа — рідне коло
вчителів і друзів.
Я не спізнююсь ніколи
й на відмінно вчуся.
Я люблю усі предмети,
навіть математику.
Особливо з інтернетом
я люблю займатися.
Є гуртки і кабінети,
ще й розваги різні.
Як же можна не любити
свою школу рідну
Кажуть що друзів не може бути багато. І я згоден у мене є безліч знайомих але друзів лише( своя відповідь). Кожного дня ми гуляємо, граємо у різні ігри, а інколи і саримося, але справжнім друзям це непроблема адже друзі мають перебороти будьякі перешкоди. Сьогодні я задумався над тим чим ніколи не задумувався якіж ми будемо через 15 років. Ми вже будемо повнолітні і зможемо робити все що завгодно, а ні невсе адже коли тобі виповнится 18 років то ти вже не будеш думати про ігри адже у нас буде багато інших клопотів інститут, робота і звичайно ж перше кохання. У кожного будуть багато своїх клопотів. Тому непотрібно втрачати дитинство, потрібно користуватися шансом поки він іще незник.