У місті Харкові багато пам'ятників — справжніх витворів мистецтва. Наприклад, пам'ятник Тарасу Шевченку створено в першій половині XX століття. Він вважається кращим в Україні пам'ятником Кобзарю.
Але є такий пам'ятник, до якого неодмінно повезуть екскурсоводи гостей міста. Це "наймолодший" пам'ятник у Харкові, але дуже важливий для міста. Це пам'ятник засновникам Харкова. Його автор — знаменитий московський скульптор Зураб Церетелі. Відлитий пам'ятник в російському Санкт-Петербурзі на заводі "Монументскульптура". Цей пам'ятник було відкрито з нагоди 350-річчя міста у серпні 2004 року. Гроші для створіння цього шедевра дали меценати.
На чотиригранному постаменті, який облицювали світло-коричневим мармуром, на коні сидить величний вершник.
Постамент ніби підносить вершника над містом, адже висота споруди дорівнює триповерховому будинку. Вершник на коні панує серед будинків, що оточують пам'ятник. Треба сказати, що він розмістився на початку одного з центральних проспектів міста, поруч з величними спорудами: Харківським національним університетом ім. Каразіна; праворуч — від одного з див України — Держпрому, ліворуч — від величної споруди Медичного університету. Складається враження, що вершник мчить ще до одного місця, вартого уваги, — площі Свободи, яка є однією з найбільших в Європі.
Церетелі зобразив героя в ту мить, коли той ледве стримує коня. Права нога тварини піднята, навіть відчуваєш гарячий подих коня. Здається, що ось-ось він заірже. Вершник пильно вдивляється вдалечінь. Ця миттєва зупинка потрібна йому, щоб обміркувати план подальших дій. Триста п'ятдесят років тому у місцевих поселенців було чимало ворогів, і батьківщину треба було захищати зі зброєю в руках. Ось і у вершника в піднятій правій руці — спис, за лівим плечем — сагайдак зі стрілами, а на боці, як і водиться, — шабля. З усього видно, що це досвідчений воїн, сильний, розумний, справжній ватажок козаків. Коли дивишся на його одяг, мимоволі згадуєш героїв повісті М. Гоголя, славнозвісних козаків з "Тараса Бульби". Така людина не пошкодує віддати життя за свободу і незалежність рідної землі, не пробачить зради, жорстоко покарає ворога.
Площа навколо пам'ятника устелена сіро-рожевою плиткою, в яку по периметру вмонтовані прилади освітлювання.
Трьома мармуровими сходами можна піднятися до підніжжя постаменту, щоб віддати данину поваги засновникам Харкова.
Пам'ятник і ліворуч, і праворуч обтікають сучасні автомагістралі. Це теж немаловажно. Кожен, хто проїздить повз пам'ятника, має змогу роздивитися роботу Зураба Церетелі. Немаловажно й те, що пам'ятник відлито в місті на Неві. Адже Санкт-Петербург та Харків — міста-побратими.
Не можна не відзначити і такий факт. У постаменті зберігається капсула з Посланням до нащадків. На мармуровій таблиці, що кріпиться до мармурової колони, читаємо: "Просимо зачитати послання в день святкування 500-річчя Харкова".
АвасН. в. 978 123 Р. в. дев*ятисот сімдесяти восьми ста двадцяти трьох Д. в. дев*ятистам сімдесяти восьми ста двадцяти трьом Зв. як Н. в. або Р. в. ---- О. в. дев*ятистами сімдесяти вісьмома ста двадцятьма трьома М. в. на дев*ятистах сімдесяти восьми на ста двадцяти трьох
Н. в. 654 Р. в. шестисот п*ятдесяти чотирьох Д. в. шестистам п*ятдесяти чотирьом З. в. як Н. в. або Р. в. О. в. шестистами п*ятдесяти чотирма М. в. на шестистах п*ятдесяти чотирьох
Знахідний
відмінок залежить від того, який іменник вживається з числівником: якщо
істота, то числівник у формі Родового відмінка (бачу чотрьох людей) ,
якщо іменник неістота, то у формі Називного відмінка (бачу чотири столи)
1. Тарас Шевченко був справедливо переконаний, що тільки загальнонародне повстання знищить кріпосний лад і принесе жадану волю трудящим2. За мир у світі всьому — це значить: проти тих, хто в горі вселюдському прибутків жде нових3. Це була звичайна степова станційка — білосніжна й самітна4. Були хвилі, що їх гнало заввишки в триповерховий будинок5. Це був кремезний, широкоплечий і широколиций чоловік6.Тут були темно-зелені гарбузи у яскраво-жовтих плямах, були картаті і смугасті, кругловиді і довгі