1-Складне, ускладнене вставним словои-здавалось.
Пісня-підмет, бриніла-присудок, в ньому- обставина.
2- Складне, ускладненевставним словом- кажуть. Душа - підмет, чужа- означення.
3- Розділові знаки потрібно ще розставити: Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати край. - СПР з підрядним мети, ускладнене вставним словом -можливо. Я - підмет, не знайду - присудок. Чого-слова- додаток. Слова-якого?-того - означення. Щоб- сполучник, оспівати-присудок, що?-край-додаток, який?-наш, прекрасний - два означення.
Як плакала хмарка
Одного ранку небо було пасмурним.
Коли сонечко прокинулось, воно сказало хмаркам:
-- Люди цілу ніч були без сонячного тепла, та ще йшов дощик. Їм треба зігрітися. Не могли б ви піти в іінше місце?
Хмарки послухались сонечка і розійшлися, але маленька хмарка була така захоплена промовою сонечка, що не побачила, куди пішла її мама. Коли вона почала шукати маму, жодної хмарки вже не було видно на небі.
-- Мамо, де ти?! -- кликала хмарка.
Ніхто не озивався.
Хмарка похнюпилась, а тоді заплакала.
Внизу люди раділи, що йде сліпий дощик, адже він не надовго.
Сонечко спитало хмаринку:
-- Чого ти плачеш, маленька?
-- Я свою маму загубила, -- відповіла та.
-- Не турбуйся, вона скоро повернеться, а щоб ти не сумувала, поки її чекаєш, ми подивимось на веселку.
Потім хмарці сонечко розповідало цікаві історії з життя тварин, Аж на небосхилі з'явилась велика хмара. Малеча кинулась назустріч.
-- Як добре, що ти залишилась тут, а не пішла мене шукати, -- сказала мама, -- інакше я б не знала, де тебе шукати. Ти молодець.
І подякувавши сонечку, вони пішли додому.
Твір на тему "Чому я пишаюсь своїм товаришем" можна скласти так:
У мене є
найкращий друг на ім’я Артем. Артему вже п’ятнадцять років. І я ним
по-справжньому пишаюсь. Артем має чимало гарних якостей. Він дуже хороший
друг, чемний син, гарний брат. Я в ньому ніколи не сумніваюсь. Але чи можуть
такі чарівні риси характеру бути прикладом для гордості? Звичайно, так. Але я
пишаюсь Артемом не лише через це.
<span> Безсумнівно, Артем дуже хороша людина. Але
чому я все ж таки пишаюся своїм товаришем? Я вважаю, що приводом для гордості є
його вчинки. Артем є постійним волонтером притулку для собак. Він дуже добра
людина, любові та ніжності якої вистачає і на тварин. Мій товариш – це приклад
для наслідування. Я мрію навчитися його сердечності та доброті. Я вважаю, що
його відданість волонтерській справі дозволяє пишатися ним по-справжньому.</span>